Україна – багатонаціональна держава, в якій проживає більше 130 національностей і народностей. Серед регіонів-лідерів за різноманітністю й кількістю етносів – Одещина, де особливо вирізняється Бесарабський край, частина якого знаходиться на півдні Одеської області. Тут проживають молдавани, гагаузи, румуни, роми, євреї, болгари та інші національності. Одними з найчисельніших є болгари. Марина Ракова – представниця цього етносу – народилася й усе життя провела в селищі під назвою Бесарабське, керувала народним ансамблем «Веселія». Зараз працює з молоддю та нещодавно долучилася до відкриття етнічної кімнати-музею, а ще виховала захисника, який служить у ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення.
Про збереження двох культур – української і болгарської, – діяльність народного ансамблю та важливі ініціативи болгар України – в інтерв’ю з пані Мариною.
Чи усвідомлювали ви себе представницею нацменшини з дитинства, чи це сталося в зрілому віці?
– З дитинства я себе не вважала представницею національної меншини. Осягнула власну етнічну належність у 2015 році, коли святкували 200-річчя переселення болгар у Бесарабське, тоді вивчали перебіг, подробиці цього процесу, писали книгу про історію селища.
Чи підтримуєте традиції свого етносу в повсякденні?
– Так, готую болгарські страви, любов до яких прищепила мені матуся. Спілкуюся болгарською мовою, навчаю дітей болгарських танців та обрядів.
Розкажіть трохи про танцювальний колектив, яким керували багато років.
– У 2010 році стала керівником хореографічного ансамблю «Веселія». Вже наступного року він здобув звання «народний», брав участь у міжнародних фестивалях і конкурсах у Болгарії, Туреччині, Грузії, Чорногорії. В репертуарі колективу – українські, болгарські, стилізовані танці. Народний ансамбль танцю «Веселія» популяризує болгарську культуру. Ми брали участь в районних, обласних святах, де танцювали болгарські й українськи танці, показували болгарські традиційні обряди.
Повернемося до традицій. Який болгарський звичай для вас найцікавіший та близький вашому серцю?
– Мені подобаються всі традиції. Частіше брала участь у святі «Трифон Зарезан», яке відзначають 14 лютого, коли обрізають виноградну лозу. Трифон вважається покровителем виноградарів, а саме свято пов’язане з наближенням весни.
Ми живемо в час повномасштабної війни та в різний спосіб боремося за збереження української, інших культур, представники яких живуть тут, є громадянами України. На вашу думку, чи мають національні меншини поважати й берегти культуру України?
– Ми народилися й живемо в Україні. Болгарія – наша історична батьківщина, а Україна – реальна, іншої думки не було і ніколи не буде. Національним меншинам потрібно поважати й берегти як свою культуру, так і українську.
Чи вдається це поєднувати?
– Із задоволенням поєдную любов і повагу до української та болгарської культур. Ми із насолодою й захопленням танцюємо як українські, так і болгарські танці.
Відео з виступів народного колективу можна переглянути за лінком.
Зараз ви працюєте у відділі роботи з дітьми і часто взаємодієте з малечою, допомагаєте їй пізнавати особливості етноспільнот. Як гадаєте, чи будуть майбутні покоління також зацікавлені в збереженні болгарської культури?
– З раннього віку ми розповідаємо дітям про українську й болгарську культури, бо Україна – наша Батьківщина, а Болгарія – Батьківщина наших прадідів. Упевнено можна казати, що майбутні покоління також будуть зацікавлені в збереженні болгарської культури. І це залежить і від нас також.
Бачите своє майбутнє в Україні чи, можливо, були думки про повернення на історичну Батьківщину?
– Бачу своє майбутнє саме в Україні, сподіваюся на це. Думок про переїзд до Болгарії не маю. Я люблю Україну й вірю в її щасливе майбуття.
Ваш син служить у Збройних силах України. Як ви виховали такого справжнього патріота України?
– Ми з сином завжди почувалися громадянами України. Тому, коли сталося повномасштабне вторгнення, мій син без вагань пішов захищати свою Батьківщину. Іншої думки не було. Я пишаюся своїм сином, він завжди усвідомлює те, що робить. Про нього написали в італійському журналі та знімали відеоролик. Нещодавно з його участю вийшло відео українських журналістів. Також мій син отримав нагороду та підвищення у званні.
Нещодавно на території громади, де ви проживаєте, було відкрито болгарську кімнату-музей. Як виникла така ідея й чи місцеві жителі цікавляться новим культурним осередком?
– Відкриття болгарської кімнати-музею в приміщенні будинку культури – велика подія. У створенні цієї кімнати брали участь мешканці селища, приносили старовинні болгарські речі. Серед експонатів – предмети, якім більше 100 років, старовинні ікони…
Чи плануєте інші схожі проєкти?
– В Бесарабській територіальній громаді діє суспільна організація «Българско съдружество» (Болгарське товариство). «Бащина къща» (Батьківський дім) – це наш перший проєкт. Є задум про створення болгарського подвір’я. Головна мета – зберегти інформацію про життя пращурів, їхні традиції для майбутніх поколінь, виховати любов і повагу до болгарської культури.
Кароліна Семенихіна, студентка спец. «Журналістика» (заочна форма навчання)