Знання іноземних мов – це ключ до успіху в сучасному світі. На Закарпатті, крім мови міжнародного спілкування – англійської, значні переваги надає й володіння мовами найбільших етноспільнот. В Ужгородському національному університеті можна опанувати ці мови на професійному рівні. Наприклад, на відділенні словацької філології, що функціонує з 1996 р., здобувають фах викладача, перекладача зі словацької й чеської мов. Під час навчання передбачено практику за кордоном, програми обміну й загалом тут створені необхідні умови для якісної підготовки бакалаврів та магістрів. Ми вирішили розпитати студентів словацької філології про їхнє навчання, досвід практики за кордоном, здобуття освіти в умовах карантину, а також про улюблений вислів чи слово в мові, яку вони вивчають на професійному рівні.
Діана Прокіпчук, 4-й курс, словацьке відділення:
– Наше навчання передбачає, окрім отримання хорошої теоретичної бази, чималу кількість практики. Після закінчення першого та другого курсів триває обов’язкова мовна практика на території Словаччини. Назавжди запам’ятаю її як найцікавіший період навчання. Ми мали змогу закріпити знання, а також весело провести час з однокурсниками та викладачами. До того ж на третьому курсі студенти нашого відділення проходять кількамісячну навчальну практику в Пряшівському університеті. Вона передбачає навчання в цьому виші та проживання в гуртожитку. На жаль, минулого року через пандемію наша поїздка до Пряшева не відбулася.
Крім закордонної практики, успішні студенти можуть поїхати на семестрове навчання до Братислави, в один із найкращих європейських вишів – університет ім. Яна Амоса Коменського. Мені теж пощастило – на другому курсі навчалася там протягом семестру. Це був неймовірний досвід! Завдяки стипендії, яку виплачувало Міністерство освіти Словацької Республіки, я могла жити в європейській столиці, їздити в подорожі до сусідніх країн. Також познайомилася з багатьма людьми не лише із Словаччини, а й із цілого світу, оскільки проживала в гуртожитку разом із представниками різних національностей. Я дуже вдячна своїй кафедрі за такі можливості. Важливо, що наші студенти можуть поїхати до безкоштовної літньої школи при університеті в Братиславі.
Я часто чую фразу, що навчання онлайн – це не навчання. Але, на мою думку, все залежить від студента, адже якщо він не зацікавлений у навчанні загалом, то не буде навчатися ні онлайн, ні офлайн. Однак, окрім бажання учнів, важливим фактором є умови. Звісно, минулого року пандемія нас усіх застала зненацька і було важливо швидко зреагувати та адаптуватися до нових умов. І на мою думку, УжНУ це вдалося, хоч і не одразу. Навчання в другій половині 2020 року і зараз повністю відрізняються, університет зробив значний прогрес в онлайн-навчанні.
Цього семестру, окрім навчання в УжНУ, я проходила курс зі словацької мови на рівень В2 при університеті Коменського, тому можу з упевненістю сказати, що в мене рівень володіння мовою – вищий за середній. Також упродовж року працюю репетитором словацької мови, за цей час допомогла багатьох людям вивчити цю милозвучну мову. Ще на третьому курсі я почала працювати на себе, планую і далі розвиватися в цьому напрямку. І все – завдяки чудовим викладачам, які нас навчають.
Моїм улюбленим словацьким виразом є «Strčprstskrzkrk» – це ціле речення без жодної голосної! Воно насправді беззмістовне, якщо перекладемо, то вийде: «Просунь палець через горло». Мені справді подобається, як вираз звучить, та кумедно виходить, коли люди, які не володіють словацькою мовою, намагаються його вимовити.
Яна КозирєваЯна Козирєва, 4-й курс, чеське відділення:
– Два роки поспіль ми проходили практику в літньому таборі в Чехії, нам оплачували все, крім дороги, жили там десь близько тижня і мали змогу просто побути в мовному середовищі. На третьому курсі повинні були їхати в школу журналістики, але через пандемію з практикою не склалося. Раніше я брала участь у студентських обмінах та один семестр навчалася в Оломлуці на чеській філології. Все було не так радісно, як я собі намріяла, бо в той період почався спалах коронавірусу й університет закрили на карантин, навчання продовжилося вже онлайн.
На мою думку, це найгірше, що може бути зі студентами. Навчання онлайн – нереальне. Особливо, коли ти вивчаєш мову… Моє улюблене словацьке слово – «tučňáček»–пінгвінчик. Ще на першому курсі воно здалося мені дуже милим.
Каріна КарповаКаріна Карпова, 2-й курс, чеське відділення:
– На жаль, через карантин у мене не було можливості проходити практику за кордоном. Тому дуже сподіваюся, що цього року все буде добре, і практика нарешті відбудеться в Чехії, адже, за словами старших колег, це те, чого варто чекати.
В умовах карантину наше навчання, звичайно, трохи відрізняється. Але в цьому є свої переваги, тому що на онлайн-парах викладачі мають змогу більше показати, наприклад, презентації, а не просто читати лекцію чи провести практичне заняття.
Моє улюблене слово в чеській мові – «fungovat». Воно означає «функціонувати». Вживаю його навіть тоді, коли спілкуюсь українською.
Раїса ІзотоваРаїса Ізотова, 3-й курс, словацьке відділення:
– Ми планували провести практику закордоном та повинні були їхати у Пряшів і Братиславу, але розпочався карантин, тому залишилися вдома. Дуже хочу, щоб поїхали на навчання усім курсом. До карантину ми їздили на практику у словацьке місто Мартін. Дійсно, коли ти знаходишся в іншомовному середовищі, то мову вдається вчити набагато легше і з більшим задоволенням.
Варто зазначити, що, крім закордонної практики, наше навчання в умовах карантину не відрізняється від того, що було до березня 2020 р. Нам створили корпоративні пошти, унормували розклад занять, тому в групі не виникало жодних проблем.
Мій улюблений словацький вислів – «Vynikajúce». На першому курсі лектор часто повторював його, ми ніяк не могли зрозуміти, як правильно воно читається та що означає.
Як бачимо, опитані студенти-словакісти й богемісти задоволені вибором свого фаху, навчання їм подобається, а практика – тим паче. Сподіваємося, що наступний навчальний рік буде сприятливим і для закордонних поїздок, тож молодь зможе взяти участь у бажаних програмах обмінів та здобути безцінні навички в іншомовному середовищі.
Ярослава Середич, студентка відділення журналістики