5 листопада в Науковій бібліотеці УжНУ відбулася презентація другого тому наукової праці «Документальна історія лікарні імені Андрія Новака в Ужгороді». Видання підготували два медики, які працюють у цьому закладі – лікар Йосип Турак і директор Закарпатської обласної клінічної лікарні Юрій Яцина. Працювали над ним більше 20 років.
Модерувала презентацію заступниця директора Наукової бібліотеки УжНУ Вікторія Воробець. Зазначила, що для підготовки книг автори користувалися джерелами, що зберігаються у фонді відділу краєзнавчої літератури «Карпатика». Частину історичних видань представили на виставці «З історії медицини Закарпаття», яку підготувала завідувачка відділу Марія Чорній.
Перший том згаданого видання побачив світ у 2016 році, тоді ж здобув нагороду в номінації «Краще наукове видання» на «Книга-фесті». Другий том, виданий цього року, також отримав відзнаку в номінації «Наукове видання» під час «Книга-фесту».
Директор Закарпатської обласної лікарні імені Андрія Новака Юрій Яцина розповів, що книга є результатом багаторічної роботи з історичними документами лікарні. Перший том охоплює розвиток під керівництвом Андрія Новака у 1874-1928 роках, тут описана діяльність медичного закладу та тогочасні події. Другий том висвітлює роль лікарні в системі охорони здоров’я на тлі геополітичних змін першої половини XX століття, зокрема в контексті подій 1918-1944 років, і зосереджується на окремих особистостях. До слова, автори видання – не тільки колеги, але й родичі між собою. Йосип Турак є дядьком Юрія Яцини.
Під час презентації пан Йосип докладно ознайомив присутніх із наповненням другого тому, зокрема розповів про особистостей, що мали вплив на розвиток медзакладу, важливі історичні віхи, які пережила лікарня тощо. Зазначив що директорами раніше призначали священнослужителів, а заступником був голова міста. Така структура дозволяла оперативно вирішувати адміністративні питання і забезпечувала суворий контроль за діяльністю закладу. Так, Андрій Новак спочатку був ординатором, входив до керівного складу лікарні, а директором став після смерті свого попередника – Еміла Морецького.
Під час заходу присутні розвінчали кілька міфів про Андрія Новака. Наприклад, на слайді продемонстрували його додаток до диплома з оцінками, який підтверджує, що він не мав відмінних оцінок і не отримав диплом з відзнакою. Проте зумів опинитися в потрібний час у потрібному місці. Саме під його керівництвом проведено реконструкцію лікарні, зроблено значний внесок у її розвиток.
Цікавою була частина презентації про будівництво медзакладу на вулиці Капушанській. Воно тривало в 1882-1890 роках, і 14 червня 1886 року відбулося святкове освячення частини будівлі. За словами авторів книги, подія стала великим святом для Ужгорода: до лікарні зібралися мешканці, керівники міста, гості, відбулася хресна хода, а місцева преса детально описала це, фіксуючи схвальні відгуки про роботу А. Новака.
За значний внесок у розбудову лікарні Андрія Новака нагородили орденом Франца Йосифа. Крім того, Андрій Новак з 6 вересня 1890 року був першим директором новоствореної Державної акушерської школи в Ужгороді, що також стало важливим етапом розвитку місцевої медицини.
Наприкінці презентації присутні, які вже ознайомилися виданням, ділилися відгуками й дискутували про історичні епохи, які пережила легендарна лікарня Ужгорода.
Даніель Ковальчук, Олена Лазня, студенти кафедри журналістики