Навіть найбільш мотивованим і впевненим особистостям знайомі ситуації, коли важко примусити себе щось робити. Серед найпоширеніших причин, що заважають досягти успіху, – прокрастинація, неорганізованість, періодичні невдачі та низький рівень концентрації. Чи можна позбутися таких відчуттів? – Звісно! І це не так складно, як може здаватися.
Пропоную кілька порад, перевірених на собі, а також історії студенток-магістранток, які навчилися організовувати свій час.
1. Просто розпочніть справу, яку довго відкладали. Почати буває досить складно, а причиною є звичайна лінь, яку потрібно перебороти. Пообіцяйте собі виділити 20-30 хвилин на виконання завдання, а потім зробити перерву. Є вірогідність, що зможете зробити значно більше.
2. Об’ємні і складні завдання діліть на частини, поступово рухайтеся від простого до складного. Щодо найскладніших справ, то їх найкраще виконувати вранці, адже саме тоді мозок працює найактивніше.
3. Для того, щоб уникнути перевтоми, змінюйте діяльність. Наприклад, після тривалого навчання прогуляйтеся на свіжому повітрі або виконайте фізичні вправи.
4. Навчіться планувати свій час, записуйте завдання на кожен день і намагайтеся максимально дотримуватися розкладу.
5. Не розпочинайте кілька справ одночасно. Бажано закінчити одну, а потім приступати до іншої.
6. Усвідомте переваги від навчання, конкретизуйте їх та обов’язково концентруйтеся на результаті, але при цьому пам’ятайте, що великий шлях долається маленькими кроками.
7. Час від часу заохочуйте себе винагородою за старання. Це може бути невеличкий подарунок, який нагадуватиме про досягнення.
8. Не відволікайтеся. Облаштуйте своє робоче місце так, аби ніщо не заважало.
9. Не чекайте натхнення, воно обов’язково з’явиться в процесі роботи.
10. Добре відпочивайте. Особливо важливий сон, що є запорукою енергії та працездатності.
Також пропоную ознайомитися з порадами магістранток-заочниць кафедри журналістики, які змушені поєднувати навчання з іншою роботою.
Анастасія Шапар, що працює редактором розважальної рубрики та є студенткою військової кафедри, так розповідає про своє навчання: «Під час війни все зосереджено довкола новин і роботи, спрямованої на допомогу ЗСУ. Зізнаюся, до навчання ставлюся, як до однієї справи з великого переліку, який необхідно виконати. Щоб мотивувати себе, виписую в стовпчик назву предмета, кількість завдань та прізвище викладача. Прикидаю, скільки часу займе виконання, роблю нагадування в телефоні, призначаю дедлайни для початку завдань. Це мене дисциплінує».
Молода мама Діана Шух мріє стати висококваліфікованим фахівцем та радіє можливості навчатися дистанційно: «Я, напевно, одна з небагатьох, хто радіє дистанційному навчанню, адже вдень можу бути мамою і займатися дитиною, а вночі – студенткою і виконувати всі завдання. Дещо складніше з сесіями, бо вночі, на жаль, пари не проводять, тому доводиться залишати дитину дідусям та бабусям. Та я знала, що мене чекає, і ні про що не шкодую. Навпаки, дуже вдячна викладачам за розуміння, підтримку і допомогу. Щодо мотивації, тут основною є мрія – стати дипломованою журналісткою, а для цього повинна старанно вчитися. Вірю, втома від нестачі сну мине, а мрія – здійсниться».
Мати трирічної дівчинки Мирослава Жабей є власницею та директоркою репетиторського центру, який функціонує в Україні і Молдові. Для успішного втілення своїх задумів надає перевагу плануванню і здоровому відпочинку: «Я докладно розписую цілі на день, тиждень, місяць, рік. Розробила собі стратегію і розумію, для чого мені це потрібно. А ще від моєї мотивації залежить мотивація інших людей, з якими я живу та працюю, тому бути невмотивованою й непродуктивною – немає можливості. Звісно, інколи не все йде за планом. Проте продумую, що буду робити в усіх випадках, коли не спрацює план А, В, С тощо. Ось і вся мотивація. Ніякої магії, просте планування. А ще, коли відчуваю, що майже на межі, даю собі час відпочити. Тоді організм відновлюється та з’являються нові ідеї».
Як студентка, що навчається заочно на двох факультетах (філологічному та юридичному) і працює за шестиденним графіком, я погоджуюся з дівчатами та вважаю їхні прийоми дієвими. Заочне навчання передбачає самостійне здобуття знань. Виконання завдань можливе в позаробочий час, тому день видається насиченим. З досвіду додам, що для досягнення мети часто доводиться переступати через власні «не хочу», «не можу», «не знаю»… Я просто змушую себе почати. Замінюю «не хочу» на «треба» та «не можу» на «зможу». Один із моїх життєвих принципів: «Якщо чогось не вмієш та не знаєш, ніколи не пізно навчитися». Також для мене обов’язковими є прогулянки на свіжому повітрі протягом дня, – це допомагає перезавантажити мозок і надихнутися.
А найголовніше правило мотивованого навчання і роботи: не варто боятися невдач, адже помилки – це своєрідна форма практики на шляху до успіху. Саме той, хто має сміливість помилятися, здатен створити щось нове. Якщо сьогодні ти зазнав невдачі, не поспішай зупинятися. Відпочинь. Проаналізуй ситуацію і завтра спробуй знову!
Юлія Новиченко, студентка-магістрантка (заоч. ф. н.)
Фото з сайту Unsplash, автор Eliott Reyna