Про одну з найважливіших реформ, що триває в Україні, – децентралізацію – розповідали майбутнім журналістам, рекламістам і піарникам фахівці Центру розвитку місцевого самоврядування. 27 березня вони провели семінар для юних медійників про роль ЗМІ у процесі децентралізації.
Захід відбувся з ініціативи недержавної неприбуткової організації «Центр розвитку місцевого самоврядування» та за участі кафедри журналістики, ГО «Медіа перспективи» в межах проекту «Сприяння етнічній толерантності в Закарпатті шляхом розвитку мультимедійної платформи».
Відкривав семінар завідувач кафедри журналістики, доктор наук із соціальних комунікацій Юрій Бідзіля, який наголосив на актуальності теми децентралізації, процесах роздержавлення ЗМІ. Продовжив спілкування зі студентами випускник відділення журналістики, радник із питань комунікації Закарпатського центру розвитку місцевого самоврядування Юрій Лівак. Після короткого вступу, ознайомлення з діяльністю центру, він розповів про зміни, які вже розпочалися на регіональному медіаринку у зв’язку з реформою. Так, із 1 січня 2019 року в Україні немає комунальних газет. Аби вижити, такі видання нині підписали договори з районними радами, утім це також ненадовго, бо невдовзі в області будуть тільки 4 райони.
Після процесу об’єднання на Закарпатті планують створити понад 50 громад. Усі вони потребуватимуть комунікаторів, якими можуть стати й випускники відділення журналістики. У разі таких змін друковані видання теж дістануть шанс на розвиток. Річ у тім, що одним із важливих завдань громади буде розповсюдження інформації про свою діяльність, створення іміджу, комунікація з різними структурами тощо. Тому журналісти, фахівці із зв’язків з громадськістю, а також рекламісти матимуть хороше поле діяльності.
Наприкінці вступної частини семінару Юрій Лівак показав телесюжети, аби продемонструвати, які теми порушують закарпатські медійники в контексті децентралізації. Це ремонти доріг, медзакладів, шкіл, садочків тощо. Інформують досить широко, утім поза увагою все ж залишається чимало проблем і позитивних кроків реформи, починаючи від того, як почуваються підприємці в об’єднаних громадах, закінчуючи тим, чи задоволені жителі, чи виправдалися їхні сподівання. До слова, найуспішнішою на Закарпатті нині є тячівська громада, що об’єднує 5 населених пунктів. Вона активно налагоджує міжнародну співпрацю, має 11 міст-побратимів.
Із суттю реформи децентралізації, її успіхами й проблемами студентів ознайомив радник із питань децентралізації Закарпатського ЦРМС Володимир Феськов, також випускник відділення журналістики. Він зауважив, що темою місцевого самоврядування займається з 2009 року. Одним із показових результатів реформи у 2019 році стали 878 громад, створених майже в усіх областях Україні. Процеси об’єднання відбуваються досить швидко. За словами Володимира, достатньо 1 громади в районі, щоб почалися незворотні процеси. Річ утім, що в ОТГ швидше ремонтують дороги, школи, садочки, медзаклади, сільські клуби тощо. Тож коли люди спостерігають позитивні результати, активніше прагнуть об’єднання.
Найменша кількість громад в Україні нині в Закарпатті. Із 13 районів тільки 6 мають об’єднані громади. Закарпатська область єдина не має перспективного плану громад. Утім ситуація зміниться 2020 року, адже до того часу мають бути створені громади в усіх областях. За словами Володимира Феськова, об’єднанню громад у нашій області заважають чимало різних чинників:
1. Депутати, сільські голови бояться об’єднуватися, щоб їх не звинувачували люди у разі невдачі.
2. Частина з тих, хто не об’єднався, боїться псувати стосунки з владою.
3. Дехто хвилюється, що після створення ОТГ почне виявлятися відмивання коштів, помилки з ведення документів тощо, чи просто не хоче брати на себе відповідальність, а декому об’єднання їм не потрібне з особистих міркувань.
4. Заважають також місцеві політики, яким невигідний процес, бо конфігурація об’єднання сіл не відповідає їхнім інтересам, загрожує голосуванню на виборах. Тож вони маніпулюють людьми.
5. Обласні, районні депутати не хочуть об’єднання, бо втрачають контроль за районами, головами сільських рад.
Радник з питань децентралізації Закарпатського ЦРМС підсумував, що на Закарпатті, аби об’єднатися, треба мати сміливість. Усі голови сільських рад, які створили ОТГ, мали проблеми через власні ініціативи: проти них відкривали кримінальні справи, створювали їм незручності у веденні бізнесу. Об’єднання на користь передусім самим громадам, адже, необ’єднані, вони щороку втрачають по кілька мільйонів
У другій частині семінару студенти спільно з Юрієм Ліваком грали в онлайн-гру «Моя громада», що тривала у форматі відповідей на запитання, вирішення ситуацій, які можуть виникнути в будь-якій громаді. Від імені героїні – голови ОТГ Галі – намагалися вирішити ці ситуації. З кожним правильним рішенням зростав рейтинг, бюджет та інші показники. Студенти дискутували про виділення житла різним верствам населення, запрошення фахівців в ОТГ, ремонт різноманітних об’єктів на території громади тощо й щиро раділи, якщо їхні відповіді виявлялися правильними.
Також Юрій Лівак розповів студентам про конкурси для журналістів на тему ОТГ, умови яких можна знайти на сайті «Децентралізація дає можливості», порадив звернути увагу на підручник «Громадські комунікації у громаді». Фах медійника відкриває перед студентами чимало можливостей у процесі децентралізації і важливо знати про них, аби скористатися й допомогти громадам у розвитку.
Наталія Толочко, фото Вікторії Кенідри