24 квітня в Ужгородському прес-клубі презентували результати дослідження «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору». Його здійснили на замовлення ВОГО «Вінницький прес-клуб», впродовж лютого-березня 2024 року шляхом опитування регіональних медійників. Презентувала результати для закарпатських журналістів Ірина Бреза – координаторка пресклубу та медіаекспертка. У пресконференції взяли участь редактори і журналісти локальних ЗМІ, викладачі та студенти кафедри журналістики УжНУ.
Ідеєю проєкту, в рамках якого провели дослідження, є створення толерантного медіапростору в країні, відповідно до спільних проблем, викликів, та об’єднання регіональної журналістської спільноти.
Анкету для опитування розробили на платформі «Гугл». Усього отримали 591 відповідь із 24 областей: від 20 до 30 опитаних осіб з кожної області. Менше відповідей надійшло тільки з Херсонської (17) та Луганської (7) областей. Серед учасників переважали жінки (77%).
Стрижневими питаннями дослідження були такі: які професійні наслідки спричинила війна для журналістів локальних медіа? Як висвітлюються теми різних соціально вразливих груп населення в громадах? Які знання, потреби в інформації щодо толерантного висвітлення чутливих тем і вразливих груп потребує журналістське середовище в різних регіонах України?
Проаналізували отримані дані соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу». Відповідаючи на питання про професійні наслідки війни, виклики для української медіасфери, журналісти відзначили: збільшення навантаження (58%), зростання небезпеки під час роботи (41%), закриття медіа (40%) скорочення колективу через різні причини (37%), недостатність знань та навичок для перевірки достовірності інформації та написання матеріалів, через нові вимоги воєнного стану в роботі журналістів (29%), звуження вибору тем для публікацій (21%).
Більшість опитаних (60-80%) також назвали економічні проблеми та проблеми із фінансуванням (80%), розповсюдження російської дезінформації, а також зростання кількості телеграм-каналів, що перешкоджають роботі медіа (60%) та фізичні небезпеки для журналістів (34%). Кожен третій з чотирьох респондентів вказав на психологічне виснаження та постійний стрес (75%). Частина опитаних звернула увагу на погіршення комунікації з органами державної влади та місцевого самоврядування.
Формування толерантного інформаційного простору щодо соціально вразливих та незахищених груп населення залежить від доступу до офіційної інформації, від комунікації з органами влади та власне редакційної політики видань щодо публікацій матеріалів на теми вразливих груп населення, висвітлення їхнього життя та проблем. Більшість опитаних (52%) зазначає, що під час війни є частковий доступ до інформації та рішень органів місцевого самоврядування щодо вразливих груп.
Суперечливі результати продемонстрував аналіз частоти публікацій про суспільно вразливі групи населення: ВПО; ветеранів/ветеранок війни; ветеранів/ветеранок з інвалідністю; осіб, що постраждали від гендерної нерівності; людей з інвалідністю; молод; ЛГБТКІ+ спільнота; людей, що втратили житло та здоров’я через війну, та інші вразливі групи населення. Більшості таких тем приділяють увагу рідко – менше, ніж раз на тиждень. Винятком є висвітлення двох груп, а саме ветеранів та ветеранок війни та молоді. Більшість респондентів (39% і 36%) обрали варіант «1-2 матеріали на тиждень». З дев’яти виділених суспільно вразливих груп рідше всього висвітлюються проблеми ЛГБТКІ+ спільноти, гендерної нерівності та насильства.
Частина регіональних журналістів пройшла навчання для толерантного висвітлення інформації. Однак більшість опитаних не навчалася висвітленню проблем ветеранів/ветеранок з інвалідністю (57%), ветеранів війни (53%) та ВПО (50%) у медіа, тому цікавиться тренінгами на цю тему.
Також під час дослідження намагалися з’ясувати впровадження гендерно чутливої політики в роботі редакцій та журналістів. Найкращий показник має вживання фемінітивів: 90% з опитаних журналістів підтвердили, що фемінітиви є нормою в їхньому колективі. Третина опитаних (33%) вказали, що гендерна тематика у їхніх виданнях не висвітлюється. Чверть респондентів (25%) заявили, що в редакційному колективі політика гендерної чутливості неприйнятна.
Відповідно до дослідження, медійники добре усвідомлюють загрози ворожої пропаганди. Третина опитаних (30%) відзначили вплив фейків та дезінформації у своїх громадах. Серед опитаних абсолютна більшість володіє критеріями визначення фейків та дезінформації. Загалом кожен третій із чотирьох вибрали точні критерії та правильно визначили проросійські приховані меседжі, а також інші явища, що загрожують інформаційному простору України та національній безпеці.
Аналітичний звіт дослідження, автором якого є Володимир Кіпень, можна переглянути за лінком.
Маріанна Чайбинець, Тетяна Тарасюк, студентки 2 курсу спец. «Міжнародна журналістика»
Скриншоти з аналітичного звіту дослідження