Перед вивченням будь-якої іноземної мови важливо зрозуміти, що мова – це вікно в культуру та історію народу. Українська мова – одна з найкрасивіших і багатших мов у світі, має давнє минуле. Як вивчити іноземну мову? А що робити студентам-іноземцям, котрі лише приїхали на навчання, не знають ні мови, ні країни, ні культури? Я запитала в таких студентів і випускників – представників різних етносів – як вивчити, покращити мову, та ось які відповіді почула.
Томаш Боді, навчається за спеціальністю «Біологія та Біохімія», магістр:
– Я навчаюся в Берегові. Українську мову знаю відносно добре. Починав вчити, слухаючи українські подкасти та фільми, сидів і виписував слова, потім шукав їхній переклад в інтернеті. Раджу цю методику іншим, адже ми проводимо більшість свого часу в соцмережах. Оберіть у налаштуванні «українська» – і вперед. Починайте з малого.
Василь Дешко, випускник УжНУ:
– Мій батько – корінний угорець, мати українка. Думаю, можете уявити, як я розмовляю: одне слово українською, інше угорською… Звісно, з роками мова стала кращою, але я досі навчаюся. Коли з дитинства перебуваєш в угорськомовному середовищі – в садках, школах, університеті, то українська забувається. Я працюю кухарем, маю досвід роботи в різних ресторанах, де завжди потрібно було говорити багато і чітко. Так і навчився. Моя порада – візьміть себе в руки і спілкуйтеся з україномовними. Так було зі мною. Це вам допоможе. Просто не бійтеся говорити.
Флора Єгіазарян, вірменка:
– Українську мову вивчаю завдяки своїм українським онлайн-друзям. Влітку приїжджаю до подруги в Ужгород з Капану. Раніше спілкувалися російською, але після вторгнення – тільки українською. Якщо у вас є бажання – вчіться, тренуйтеся і защебечете солов’їною. А ще знайдіть собі українського друга чи подругу.
Джікен Калал, студент медичного факультету УжНУ:
– Я з Індії, вивчав українську мову в українських викладачів. Навчаюся старанно, тому розуміння мови дається легше, коли тебе ніхто не змушує. Беріть індивідуальні заняття або ж заняття у групі, щоб покращити свої навички спілкування.
Узагальнюючи поради студентів, випускників та згадуючи власний досвід вивчення мови іншої країни, корисними, на мою думку, є такі поради:
1. Говоріть, як умієте. Згадайте, які відчуття викликає у вас людина, котра намагається підтримати розмову вашою мовою, хоча ледь-ледь її знає: слова можна зрозуміти, проте досить складно спілкуватися. Чи це недолік? Зазвичай ні, адже таку людину хочеться підтримати, допомогти їй, а не звинувачувати.
2. Записуйте нові слова, речення, словосполучення, зокрема, стійкі словосполучення.
3. Дивіться фільми з субтитрами або ж із друзями, котрі за потреби пояснили б вам значення того чи іншого слова, речення.
4. Практикуйте мову щодня.
5. Не знаєте граматику, тоді вам допоможе читання, професійний викладач, крім того, можете попросити допомогу в інших студентів.
6. Тренуйтеся постійно та не відступайте. Якщо не можете вимовити якесь слово, то зробіть його своєю ціллю. Як? – Досить просто: відведіть достатньо часу на вивчення правильної вимови.
7. Про це мало хто говорить, але так, ви будете помилятися, плутати слова. Це абсолютно нормально.
8. Не будьте перфекціоністом! Літературну мову знають не всі. В українській мові є приблизно 256 тисяч слів. Українець використовує 6-8 тисяч слів, а знає до 15 тисяч слів.
Отже, головне – систематичність практика, відсутність страху говорити та розуміння, що ніхто не ідеальний, ніхто не заговорив відразу літературною мовою, тому помилятися – нормально. Невід’ємною складовою навчального процесу є мотивація, бажання продовжувати навчання, розвиватися та врешті вивчити українську мову!
Ярослава Середич, студентка-магістрантка