Згадайте кадри з улюбленого фільму: герой жартівливо розмовляє по телефону, а в руках у нього напій відомої марки. Чи іншу ситуацію: вирішили посидіти в улюбленій кав’ярні, а з білборду на вас заманливо поглядає фітнес-тренерка й запрошує на марафон. Знайомо? Реклама нині повсюди, вона є одним із виявів масової культури поруч із різновидами фільмів, музики, літератури тощо. Я запитала в людей, які займаються створенням, поширенням реклами та досліджують її – про позитивні й негативні наслідки впливу на особистість.

У минулому відеооператорка, а зараз успішна підприємиця та блогерка Валерія Дежина у мережі більше відома під ніком Сlank (Кланк). Уже кілька років дівчина цікавиться корейською культурою і розповідає про свої вподобання в соцмережах Тік Ток та Instagram. Для поціновувачів східної культури відкрила свій онлайн-магазин, активно продає товари через свої акаунти. Вона переконана, що маскульт загалом та реклама зокрема можуть мати не тільки негативний вплив. Й далеко не останню роль відіграє той, хто транслює пропозиції.


«Соцмережі сьогодні впливають на всіх. Різниця полягає лише в тому, за ким стежить людина та як сформована її стрічка. У мене є 2 особисті сторінки: одна з них здебільшого спрямована на ЛГБТ-спільноту, а інша виконує пізнавально-мотиваційну функцію. На щастя, напрямок, у якому зараз розвивається більшість українських блогерів, особливо тих, які розповсюджують східну культуру, має тенденцію до позитивних змін. Люди втомилися від негативу. Моя аудиторія – це здебільшого діти та підлітки, і, я вважаю, що основна мета – навчити людей насамперед думати своєю головою. Як і багато сучасних блогерів, я закликаю людей до толерантності (але це не стосується толерантності до агресора), постійно наголошуючи, що будь-яку інформацію треба перевіряти та фільтрувати. І, звісно, не забуваймо дбати про своє психічне здоров’я», – вважає Валерія.

Відеограф Сергій Рудий знає, як реклама впливає на особистість, бо вже 10 років займається створенням відеореклами. Раніше працював головним  режисером на телебаченні Хмельниччини, а зараз є власником студії відеозйомки. Серед  його клієнтів – відомі українські та світові бренди, для яких Сергій із командою успішно зняв не один рекламний ролик.

«Через відео- та аудіоконтент можна спонукати людину купити все. І тут неважливо: ми говоримо про нішеві речі чи про масові. Правильно відзнята і змонтована реклама впливає на смаки, вподобання, формує цінності. Реклама може навіть створювати нові потреби, контролювати наші почуття та змінювати те, у що ми віримо. Іноді вона може бути корисною, коли поширює інформацію про корисні продукти та послуги, підтримує соціальні проблеми або надає фінансову допомогу. Але є і негативний бік реклами, коли в ній поширюють неправдиву інформацію, порушують етичні правила, впливають на людину так, що вона стає  невпевненою в собі та залежною від матеріальних речей. Головне – переконати людину, що їй це потрібно. А ви думаєте, чому зараз так модно робити рекламні інтеграції з лідерами думок?», – поділився Сергій.

Під вплив реклами та рекомендацій блогерів здатна потрапити людина з провідною позицією «его-стану Дитини». Та, яка вразлива до інформації, чутлива і не має сформованого ядра особистості, тобто досі знаходиться в підлітковій позиції, – пояснює клінічна психологиня Діана Сідун-Сович. Саме підлітковість змушує дорослих людей купувати те, що їм насправді не потрібне. До того ж неабияке значення на сприйняття інформації мають паралінгвальні засоби.

«Доведено, що зі 100 % інформації  70 % відведено на те, наскільки впевнено ця інформація подана, ще 20 % – на емоції. І тільки 10 відсотків – сприйняття самого змісту. У цьому і секрет блогерів та продавців. Ще одна хитрість, якою користується більшість людей, котрі мають вплив на масову свідомість, – це скорочення соціальної дистанції. Якщо через фізичний вплив, ми можемо скоротити дистанцію звичайним доторком чи запрошенням на каву, то через камеру скоротити дистанцію можна життєвими ситуаціями. Тому часто чуємо у рекламних історіях інфлюенсерів: «У мене теж так часто буває!», «Вам буде до болю знайома ця тема!» тощо.  Вони користуються цими вербальними хитрощами для того, аби бути з нами в одній соціальній ланці. Звісно, в них може бути різних фінансовий чи соціальний статус, але таким чином людина відчуває себе на рівні з блогером. Також дієвим важелем впливу є жарти. Сміх – це соціальна емоція. Хорошим чи поганим є цей вплив – це індивідуальна історія кожного».

За словами Діани Сідун-Сович, будь-який вплив масової культури, зокрема реклами та відеоблогів, у дорослої людини формує особистий  позитивний чи негативний досвід, а в дитини може сформувати навіть почуття провини чи агресію. Аби вберегтися від цього впливу, не потрібно ухвалювати рішення у стані емоційного збудження, а варто поступово формувати в собі критичне мислення.

Мирослава Жабей, студентка-магістрантка

Головне фото з сайту Unsplash.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *