3 березня в Ужгородському національному університеті відбувся Перший міжнародний конгрес Координаційної платформи «ВзаємоДія». Захід тривав у форматі дискусійних панелей, що стосувалися транскордонного співробітництва, інституційних інструментів співпраці, координації в умовах війни, інформаційного та культурного спротиву і наступу, інвестицій.
Першу дискусійну панель – «Взаємодія без кордонів» – модерував Володимир Приходько, доктор економічних наук, професор, директор Інституту державного управління та регіонального розвитку. До обговорення питань міжнародної співпраці в умовах війни, відновлення окупованих регіонів долучилися народна депутатка, голова підкомітету з питань міжпарламентського співробітництва, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, заступниця члена Постійної делегації у ПАРЄ Єлизавета Ясько; голова Луганської ОВА Сергій Гайдай; голова Закарпатської ОВА Віктор Микита; перший заступник голови громадської ради при Міністерстві оборони, генерал-майор у відставці, військовий представник місії України при НАТО Петро Гаращук; радники віцепрем’єр-міністрів Тарас Голуб (Україна) та Едуард Бураш (Словаччина), а також консул Румунії в смт Солотвино Пан Грацін Флорін Пирву.
Володимир Приходько на початку дискусії нагадав важливі цифри, що стосуються всіх років війни. Так, росія окупувала 1/5 української держави, вона є загарбником яка посягнула на 75% наших корисних копалин, яка вбила десятки тисяч мирних людей. Немає сумнівів у тому, що війна є геноцидальною. «З огляду на історичні події це справедлива війна, яка відкладена ще в 1514 році в битві під Оршею; у 1618 році під час штурму Сагайдачним москви; війна, яку відклали в битві під Конотопом 1659 року, під Крутами 1918 року. І здалося, що в 1991 році, коли Україна стала незалежною, почалося нормальне співіснування з сусідами, проте за 32 роки були згорнуті демократичні реформи в росії, «промили мізки» російському народу, тому агресор пішов на відверту, не спровоковану війну», – зазначив Володимир Приходько. У вступній частині він також нагадав про величезну підтримку, яку Україна отримує від демократичних країн з усього світу.
Про взаємодію держав і важливість співпраці всередині країни говорила народна депутатка Єлизавета Ясько. «Українці дуже люблять свободу, але чого нам справді не вистачає – це взаємодії. Реальність, у якій ми зараз живемо, вже зовсім інша, і в майбутньому буде складно. Перемога – це не тільки відвоювати території, а й відбудувати те, що зруйновано».
Однією з тих областей, де відновлення відбуватиметься дуже складно, є Луганська. Сергій Гайдай – голова Луганської ОВА, наголосив, що задовго до війни в область нічого не вкладали. З 2014 року окуповано 30 % території, на якій проживало 70 % населення. Там залишилися і важливі підприємства. Вся економіка за роки незалежності була налаштована на співпрацю з росією. Інфраструктура там знищена на всі 100%. Тому стратегію розвитку області після війни потрібно розробляти вже зараз.
Генерал-майор у відставці, військовий представник місії України при НАТО Петро Гаращук наголосив на підтримці нашої держави з боку закордонних партнерів, а також ролі ЗСУ у колективній безпеці: «24 лютого 2022 року розділило все суспільство на «до» і «після». Переконаний, що підтримка, яка нам надходить, має іти за призначенням. Фінансові інвестиції які ми отримуємо, повинні розподілятися відповідно. У вогні цієї війни буде спалена і корупція».
До роботи першої панелі також долучився голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. Свій виступ розпочав із подяки закордонним партнерам та нагородив радника віцепрем’єр-міністра Словаччини з питань транскордонного співробітництва з Україною Едуарда Бураша почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ за допомогу війську. Словацький партнер і друг України запевнив, що допомога з сусідньої країни була і буде постійною – до самої перемоги. «Кордони та серця Словаччини відкритті для переселенців. Ми не розуміємо причин війни, геноциду. Зараз у трьох населених пунктах Закарпаття ми будуємо будинки для матусь та дітей, і продовжуємо допомагати Україні», – зазначив Е. Бураш.
Учасники першої панелі наголошують, що в умовах війни з’явилися нові цінності, які потрібно зберегти в післявоєнний час. Доки Збройні сили б’ються за нашу свободу, мусимо об’єднатися і наближати нашу перемогу всіма можливими шляхами. Однією з цілей міжнародного конгресу було надавати допомогу з чіткими потребами та максимально точно адресувати її. Зараз платформа «ВзаємоДія» об’єднує майже сотню громадських, донорських, благодійних, волонтерських організацій, представників бізнесу, влади, дипломатії. Однак таких спільнот набагато більше, тому організатори продовжують роботу й планують провести ІІ конгрес, наступного року, вже на звільненій Луганщині.
Текст Христини Сібулатової, фото Михайла Коштури, студентів кафедри журналістики