Ліна Костенко називала їх «протяг золотий історії держав». Ми переважно оцінюємо представників цієї етноспільноти за поширеними стереотипами…Не любити ромів легко і звично, а дізнатися про особливості ромської культури, спробувати розгледіти їх з іншого боку – зовсім непросто. Чи справді за лаштунками ромського побуту – те, що створює наша уява, чи, може, варто подивитися на ромів під іншим кутом?
Ромолог Євгенія Навроцька, одна з авторів книги про ромську кухню, погодилася спростувати стереотипи про ромів, їхню культуру.
Закарпатські роми представлені трьома кастами: з однієї ніколи не можна перейти до іншої, тобто шлюби можливі лише в межах однієї касти. Ми знаємо, що ромки рано виходять заміж. Це відбувається за рішенням батьків, – зауважує Євгенія Навроцька і пояснює, що в родині змалечку навчають берегти честь. Тому дівчата й хлопці майже ніколи не ходять вулицею самі, бо це вважається неправильним.
Роми дуже люблять дітей, яким завжди дістаються найкращі фрукти, овочі, інші продукти, речі. Мами можуть бути худими, трохи голодними, але діти – ніколи, – зазначила Євгенія Миколаївна. В одному закарпатському селі їй розповіли, що в нижчій касті ромів є три господині і кожна готує одну страву в день: перша – сніданок, друга – обід, а третя – вечерю. Кожна з них збирає всіх дітей та годує. Тож діти мають щонайменше триразове харчування. Таборове життя дозволяє вижити. Тому для рома найстрашніше – втратити довіру всередині табору.
Як стверджує пані Євгенія, роми дуже люблять чистоту. У них не прийнято ставити сумку на стіл, бо для цього є стілець. У ромській сім’ї можна почути: «Хіба тебе мама не вчила не ставити сумку на стіл? Вона брудна, а на столі їдять!» Цих правил дітей навчають майже з пелюшок. Тому роми ніколи не піднімуть яблуко з землі, щоб з’їсти, а тільки зірвуть.
Взагалі, їжа для них – святе. Багато людей, почувши словосполучення «ромська кухня», подумають: «У них усе примітивно!» Можливо, і так, якщо це нижча каста, бо вони бідні. А насправді, за словами Євгенії Навроцької, ромська кухня неймовірно вишукана. Цим вони завдячують своїм предкам-музикантам та кочовому способу життя. Ще три століття тому в будинках князя Ференца Ракоці, графа Міклоша Берчені були колективи ромських музикантів. Тому під час великих свят роми мали змогу куштувати різні страви й насолоджуватися ними, бачити, чим пригощають багатії. Так музиканти поповнили вишуканими рецептами ромську кухню. Дещо з описів таких страв можна прочитати в книзі Євгенії Навроцької та Аладара Адама, яка написана, до речі, двома мовами: українською і ромською.
Цікаво й те, що в ромів готують не лише жінки, але й чоловіки. Причому останні іноді роблять це краще за жінок. Наприклад, на пікніку чоловіки завжди готують бограч. Переглянувши рецепти ромської кухні, можна помітити, що представники цієї етноспільноти люблять гостре. Їхня кухня багата на прянощі, червоний перець і томати.
Ромолог також розповіла про гастрономічні особливості найважливіших свят та останнього дня тижня. Так, у неділю на столі обов‘язково має бути курка, відбивні, голубці. Ці страви поширені на Закарпатті. Обов’язкова також випічка, особливо традиційний ромський хліб – марікля. Приготувати його дуже просто: серед складників лише мука, вода, трішки соди і масла. Випікається такий хліб на деку, а раніше – на печі.
Роми найбільше люблять три свята: Різдво, Великдень та дні народження. На Великдень хазяйки випікають кулічі, вузькі та високі, покривають їх глазур’ю і змагаються з іншими жінками табору, в кого вищий куліч. Дні народження святкують всі, без винятку.
Ромські жінки нерідко привертають увагу яскравим вбранням і люблять неперевершений, виразний мейкап. Доглядати за собою дівчат навчають з дитинства, причому колективно: одна ромка – мейкапу, інша – моди. В цьому є теж перевага табору, зауважує Євгенія Навроцька: один одному завжди допомагає. Хлопців виховують інакше. Вихованням зазвичай займається батько, який у власній родині вирішує всі важливі питання самостійно. До різних справ він залучає сина і все йому докладно пояснює. Якщо щось хлопець зробить неправильно, батько буде з ним розмовляти, пояснювати і намагатися зрозуміти, чому в того не вийшло. До виховання нащадків роми підходять з особливою уважністю. Вони цінують власні традиції, зберігаючи їх з покоління в покоління.
Сьогодні серед представників ромської спільноти чимало політичних діячів, публіцистів, журналістів, музикантів. Ромки борються з дискримінацією, об’єднавшись із представницями інших національностей. Їхня культура досі є цікавим і таємничим виміром. Тому й хочеться дізнаватися про ромів щось нове, а відтак і руйнувати стереотипи про них, чи не так?
Анастасія Шапар, студентка відділення журналістики
Фото Каміли Горват та Мирослава Горвата зі сторінки у Фейсбуції та з мережі інтернет