Євреї – один із найдавніших народів в усьому світі. Його історія налічує десятки тисяч років…
Перші згадки про євреїв Ужгорода сягають XVI-XVII століття. Так, в енциклопедії Брокгауза-Ефрона згадується про діяння в Унгварі у 1575 році єврея-відкупщика податей. А ще через століття у книзі протоколів Унгварського архіву згадується про суд, на якому пан Егрі скаржився на пана Минаї.
У 1720-х роках в місті проживало вже близько 30 єврейських родин. Написаний на івриті документ, знайдений істориком Мором Горовицем, свідчить про те, що невелика єврейська громада була створена в Ужгороді в 1724 році. А в 1730 році іудеї запросили зі Львова равина Лейбуша Бодек-Райзмана, який і став першим керівником громади.
Згідно з офіційними даними, у 1725-1728 рр. на Закарпатті проживало 100 єврейських сімей, основним заняттям яких було утримання шинків та корчм, оренда млинів і землеробство. Незважаючи на важкий податковий тягар, непорозуміння з селянами та владою, єврейське населення Закарпаття стрімко збільшувалося.
Наприкінці XVIII століття серед унгварських євреїв переважали винокури та землероби. Місцева єврейська громада вже тоді думала і про гідний початок, і про гідне завершення життєвого шляху своїх одновірців, тож у 1777 році в Ужгороді євреї заснували школу і найбільше на Закарпатті кладовище.
Незважаючи на постійні конфлікти з місцевим населенням і адміністрацією, до Першої Світової війни на Закарпатті існували великі громади з численними єшивами. Після Першої світової євреїв визнали нацменшиною у нашому краї.
Дослідники зазначають, що євреї Закарпаття були одними з найбідніших євреїв Європи. Як і русини-українці, вони жили бідно, а місцева влада навіть видавала їм дозволи на жебрацтво. Євреї-горяни, які у побуті часто говорили по-русинськи, зберігали обряди і звичаї та давали дітям традиційну освіту. Закарпатські євреї-містяни були асимільованими, говорили угорською, інколи чеською мовою, хоча й ідиш не забували, прагнули до освіти та участі у політиці. В Ужгороді, Мукачеві, Хусті євреї, які іноді становили понад 40% населення, були помітними у суспільному житті і входили до складу муніципальних органів. Так, у 1923 році громаду Хуста представляли у міськраді 5 депутатів-євреїв. У Мукачеві працювала єврейська гімназія, в Ужгороді та Мукачеві виходили єврейські газети. Цікаво, що у 1935 році директор мукачівської єврейської гімназії Хаїм Кугель був обраний депутатом парламенту Чехословаччини.
Коли у 1938 році Закарпаття було фактично відірвано від демократичної Чехословаччини, євреї почали все частіше зазнавати дискримінації. Із 1938-го по 1940-й рік у краї розпочалися гоніння на закарпатських євреїв. У 1939 році їх звільнили з державної і військової служби, а у 1941-му почали переслідувати, зробивши перші кроки до фізичного винищення. Військовозобов’язаних євреїв викликали до трудових батальйонів і відправляли на східний фронт. У 1942 році євреїв позбавили громадянських прав. А навесні 1944-го нацисти депортували євреїв Закарпаття у табори смерті. Гетто було організовано у 9 населених пунктах Закарпаття – Ужгороді, Мукачеві, Хусті, Берегові, Севлюші, Тячеві, Солотвині, Ізі, Сокирниці. 17–31 травня 1944 року близько 20 тисяч євреїв депортували з Ужгорода, із гетто в Берегові – 10 тисяч, із двох гетто Мукачева – 17 тисяч осіб. Із мукачівських євреїв додому повернулися 150 осіб. Із Хустщини нацисти вивезли 14 тисяч євреїв, а повернулося 80 осіб. Понад 13 тисяч депортували з Виноградова. Вважається, що Голокост пережило менше 20% закарпатських євреїв. У квітні 1944 року більшість закарпатських євреїв були знищені за наказом німецьких нацистів, яким активно допомагала місцева влада і, зокрема, тодішній мер Ужгорода Ласло Мегаї. Згідно з його особистим розпорядженням, майже всі члени ужгородської єврейської громади були відправлені в концтабір Аушвіц і знищені.
Тож після війни лише деякі євреї повернулися на батьківщину. Пізніше на Закарпаття почали прибувати євреї з інших областей СРСР. Втім, внутрішньо переміщені радянські євреї зв’язку із місцевою єврейською релігійною громадою не встановили.
Згідно з переписом населення 2001 року, на Закарпатті проживало 565 євреїв, більшість – в Ужгороді та Мукачеві. Пізніше значна частина цих осіб виїхала за кордон. Утім на Закарпатті існує єврейська община, яка радо приймає земляків з різних територій, відзначає національні свята, дотримується релігійних обрядів і шанує пам’ять своїх предків.
Ольга Сабовчик, студентка відділення журналістики, за матеріалами видань:
- Історія євреїв на Закарпатті [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki.
- Єврейський діапазон Закарпаття: від «не дочекаєтеся» до «пам’ятати і не забувати» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://prozak.info/IIstoriya/IEvrejs-kij-diapazon-Zakarpattya-vid-ne-dochekaetesya-do-pam-yatati-i-ne-zabuvati
- Як жили євреї на Закарпатті понад 100 років тому [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zak.depo.ua/ukr/zak/yak-zhili-evreyi-na-zakarpatti-ponad-100-rokiv-tomu-07102016102800
- 10 фактів про євреїв Закарпаття [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://karpatnews.in.ua/news/102877-10-faktiv-pro-yevreiv-zakarpattia.htm
- Історичні кадри: як жили євреї Закарпаття на початку ХХ століття (ФОТО) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.mukachevo.net/ua/news/view/239479