2022 рік став спробою повністю відмежуватися від ворожої російської культури, зокрема музичної. У моменти розпачу українська музика допомагала об’єднати людей, надихала на боротьбу. Пісні отримали нових, невідомих раніше героїв – байрактар, собаку Патрона, «руський корабель» тощо. Українська музична індустрія трансформується на наших очах. Які ж зміни відбулися і що про це думають студенти-журналісти? – Спробуємо відповісти в цьому матеріалі.
Бажання відмовитися від російської музики спонукало українців звернути увагу на своїх виконавців. Знову стала модною стара добра класика – пісні гуртів «Скрябін», «Океан Ельзи», «Бумбокс», «Один в каное» тощо. Крім того, поліпшилося прослуховування і сучасних, але не нових гуртів: «SadSvit», «The Unsleeping», «Хейтспіч», «Паліндром». Їхні треки почали поширювати і популяризувати на всіх платформах. Артисти зазначають, що найбільшу популярність їм принесла соціальна мережа тікток. Нарешті, музика, яка справді цього заслуговує, отримала достатню увагу українських слухачів.
Збільшення аудиторії означає збільшення відповідальності. Люди почали свідомо обирати артистів. Зараз їх цікавить не тільки якість музики, а й громадянська позиція виконавця. Якщо раніше ми не так сильно звертали увагу на співпрацю з росією та російську мову, то зараз пильно стежимо за діями та словами артистів. Адже вони представляють не тільки свій гурт, а й свій народ. Проукраїнська позиція і благодійність цінуються найбільше.
«Перестань слухати музику країни-терориста», – такий заклик лунає з вуст свідомих українців. Для того, щоб отримати щось нове, нам потрібно відмовитися від старого. Для того, що отримати свободу, нам потрібно відмовитися від усього російського. Але, на жаль, не всі це розуміють.
За опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», тільки 40% жителів України відмовилися від прослуховування російської музики від початку війни. В українських чартах все ще можна зустріти музикантів з рф. Прослуховування таких пісень означає спонсорування війни. Наші воїни захищають країну, а ти захисти культуру. Не спонсоруй ворога!
На жаль, середньостатистичний слухач української музики, який не особливо нею цікавиться, може характеризувати сучасну індустрію як «байрактарщину» і розуміти під цим словом обмеженість поглядів. При цьому мати на увазі пісні про байрактар, руснявих Ваньків, «Доброго вечора, ми з України» і подібні.
Такі враження з’являються на тлі схожих пісень про війну. Щоб швидко стати популярним, люди створювали музику, яка дещо зіпсувала репутацію українській індустрії. Але з іншого боку, маємо завдячувати навіть таким трекам, бо вони допомагали викорінювати російський контент. А тепер поговоримо про справжні якісні зміни в музиці, що відбувалися протягом року.
Музика стала одним зі способів вивільнити негативні емоції. У 2022 році почав розвиватися новий музичний напрямок – поєднання електроніки та етнічної музики. Найяскравішими представниками є гурти «ДахаБраха», «Mavka», «Folknery», «Go-A». Змінилася й рок-музика, яка стала більш виразною та агресивною, відображає почуття розчарування та болю.
Під час війни багато українських виконавців не мали можливості давати концерти. Але навіть у цій складній ситуації вони зуміли виявити свою творчість і створили нові музичні проекти, які стали популярними серед глядачів усього світу. Завдяки підтримці країн Європи наші артисти організували благодійні тури. У такий спосіб нагадували про Україну, збирали кошти для армії, поширювали культуру тощо.
Також стали популярними трансляції в соціальних мережах, онлайн-концерти. Багато музикантів співпрацюють із колегами з різних куточків світу, обмінюються ідеями для створення нових проєктів.
Музика знову об’єднує українців і відрадно, що артисти продовжують працювати, аби допомогти країні та людям, які постраждали від війни.
Ми вирішили запитати студентів-журналістів, які мають хобі, пов’язане з музикою, що вони думають про трансформацію в індустрії.
Михайло Коштура, пише пісні: «Я дуже тішуся тому, що українська культура почала стрімко розвиватися. Але мені шкода, що саме в такий спосіб, через повномасштабне вторгнення. Радіо нарешті відкрило для себе нових виконавців, а не тільки Monatika, Потапа. Українська музика відродилася, а, може, й виросла з нуля і продовжує потужно розвиватися».
Анастасія Джупіна, грає на гітарі, пише пісні: «Сфера музики від початку повномасштабної війни змінилася дуже сильно. На мою думку, це пов’язано з тим, що музика реагує на зміни в суспільстві, вона є виявом емоцій, почуттів, спогадів, – усім тим, що переживають люди. По-перше, відразу почалося поступове згасання російських пісень на українських музичних платформах, і це дуже радує. Люди зрозуміли, що в них є своя культура, набагато краща. По-друге, українські виконавці почали творити новий і дуже крутий контент. До прикладу, в Ольги Полякової змінився не тільки зміст пісень, а й стиль у цілому… Відчула мурашки по шкірі від їхнього кліпу з Артемом Пивоваровим «Тішся». Загалом дуже помітно якісні зміни в українській музичній індустрії».
Сергій Микович, пише пісні: «Якщо розглядати питання сучасної української музики раціонально, то зміни поки що незначні, бо індустрія сучасної української музики заслуговує набагато більшого, ніж є зараз. Через помилки минулого та радянське виховання довгий час в Україні вигідніше було писати музику російською, оскільки ринок був більш розвинутий, можна було зібрати більшу аудиторію. Після повномасштабного вторгнення люди вже не могли слухати російське, потрібно було шукати заміну. З’явився попит на українську музику, ніша була вільна. Пам’ятаю, як на просторах інтернету тільки почали з’являтися перші треки в стилі «нової школи» від невідомих артистів. Все дуже швидко розвивалося. Виконавці шукали себе в різних стилях. Єдине, що мене дратувало – деякі музиканти намагалися копіювати стиль російських виконавців. На початку я сказав, що зміни незначні, але, якщо порівнювати з тим, що було рік тому… Наша музика зробила колосальний прогрес. Я думаю, що в перспективі українська індустрія буде задавати тренди в усьому світі».
Валерія Малента, студентка кафедри ж-ки, спец. «Реклама та PR»