Війна – це нова стресова ситуація для кожного з нас. Вона поділила життя українців на «до» і «після». Психологічний стан студентів нині непростий. Хвилюючись за долю України, вони мають знаходити сили і для навчання.
Студентське життя цьогорічних першокурсників почалося й триває під час війни. Ми вирішили розпитати першачків про їхнє навчання в таких екстремальних умовах.
Юлія Філіп, студентка 1 курсу відділення журналістики, спец. «Реклама та зв’язки з громадськістю», розповідає:
– В перші тижні війни мені було дуже важко: тато поїхав на фронт, кохана людина виїхала за кордон. Щоб заспокоїтись, я дуже багато гуляла, старалась не думати про війну, малювала, писала вірші і пісні. Це допомогло. Почалося навчання і я знайшла для себе багато цікавих занять і, звичайно, нових друзів. Єдине, що дуже заважає навчанню, — постійні тривоги та відключення електроенергії.
Поділилася переживаннями ще одна першокурсниця відділення журналістики, спец. «Реклама та зв’язки з громадськістю» Катерина Ісаченко:
– Воєнні події в цілому дуже тиснуть на психіку людини, і робити звичайні буденні речі дуже складно. А навчання вимагає значного ресурсу – як психологічного, так і фізичного. З початком повномасштабної війни мені досить складно зосереджуватися та змусити себе щось робити. Через те, що в Ужгороді набагато спокійніше, ніж в рідному місті, з якого я виїхала, тепер набагато легше будувати плани на майбутнє. Мене рятує творчість та музика – вони стали моїм заспокійливим.
Андрій Южда, першокурсник фізичного факультету, теж поділився думками про навчання в умовах війни:
– Я був спокійний на початку війни і зараз, але відчував відповідальність за себе та своїх рідних. Спочатку, звісно, було не до навчання. Та, на жаль чи на щастя, ми починаємо потроху звикати до всього, що відбувається.
Як бачимо, студенти знаходять розраду в навчанні та хобі. Та цього може бути замало для ефективного навчання й життя в екстремальних умовах. Тож ми попросили магістрантку УжНУ, психологиню Альбіну Мотильчак дати кілька порад студентам про те, як долати стрес, щоб продовжувати навчатися, працювати, жити під час війни.
1. Дбайте про свої фізичні потреби.
Сон, їжа та вода — основні ресурси вашого фізіологічного існування. Такі базові речі допоможуть бути в гармонії зі своїм тілом та повернути відчуття захищеності.
2. Припиніть скролити стрічку новин.
Коли ви переглядаєте новини, ваш мозок ніби проживає все те, про що ви читаєте. Це додатковий стрес для організму. Перегляньте, за якими джерелами ви стежите, залиште 2-3 достовірні, та виділіть окремий час для їх перегляду.
3. Плануйте своє найближче майбутнє.
Плануючи свій день, ви робите все можливе, щоб мінімізувати невизначеність. Важливо не те, скільки справ ви запланували, скільки виконали, а те, що у вас є план дій на день.
4. Дозвольте собі відпочивати.
Зараз кожен українець працює на своєму фронті задля перемоги України. Багато людей працюють без відпочинку, який дуже потрібен. Відпочинок — це коли ви абсолютно нічого не робите. Скільки часу потрібно для того, щоб відпочити? — Стільки, щоб ви відчули, що відпочили. Для когось вистачить 30 хвилин, а для когось потрібно 2 години.
5. Будьте уважні до своїх думок.
Не комбінуйте в голові різні варіанти найстрашнішого розвитку подій. Ці думки точно не допоможуть емоційній стабільності. Якщо є реальна загроза — подумайте про неї і про те, що ви можете зробити для себе та рідних, щоб вберегтися. Думаєте, робите і розумієте, що ви зробили все можливе.
Якщо ви відчуваєте, що вам психологічно важко і ви не можете самостійно впоратися, не соромтеся звернутися за допомогою до фахівця. Просити про допомогу — нормально.
Софія Батечко, студентка 1 курсу спец. «Реклама та зв’язки з громадськістю»
Головне фото з сайту Unsplash, автор Laurenz Kleinheider