24–30 жовтня в Україні тривав Всесвітній тиждень медіа та інформаційної грамотності. Його започаткували 2012 року з метою привернення уваги до питань медіаосвіти та поліпшення вміння користуватися інформацією. Цього року вперше українці проходили національний онлайн-тест із медіаграмотності, й інтерес до нього був чималий: провели 4 сесії за день. Утім навички використання інформації, медіаграмотність – це питання не одного тижня, їх потрібно здобувати протягом усього життя.
Чи знали ви, що фейки (недостовірна інформація) популяризуються нами ж? Ми робимо репости, щоб не загубити щось корисне, чи переповідаємо колегам прочитану статтю, і при цьому забуваємо перевірити інформацію перед її поширенням…
Під час війни кількість маніпуляцій і фейків зросла в рази. Ось, до прикладу, фейк, який поширювався в соцмережах у період вимикання електроенергії – «Майже по всій Україні зникла електроенергія після ударів РФ по енергетичній структурі – супутниковий знімок NASA». Проте якщо зіставити знімки NASA «до» ударів і «після», як це зробила команда проєкту VoxCheck, то побачимо, що нічне освітлення в Україні не змінилося. «Творці» такої інформації намагалися посіяти паніку, але кожен користувач інтернету, за бажання, може швидко перевірити таку «новину», зайшовши на сайт NASA.
Ще один «свіжий» фейк: «58% американців виступають проти допомоги в Україні». Схожі заголовки часто з’являються в російських ЗМІ. Але й тут пропагандисти спрацювали поганенько, адже, як повідомив Центр протидії дезінформації, в оригінальній версії опитування респондентів запитали, чи США «має зобов’язання» та чи «несе відповідальність» за допомогу Україні. Але російські творці фейків, звісно, вважають, що це одне і те ж. За назвою опитування, іншими фактами таку інформацію можна і потрібно швидко перевірити.
Фейки та маніпуляції можна відрізнити від правдивої, неспотвореної інформації, застосовуючи критичне мислення, та володіючи елементарними навичками пошуку в мережі. Ми опитали студентів різних факультетів про базові поняття: медіаграмотність, медіаосвіту та критичне мислення, – як вони застосовують їх і перевіряють інформацію.
Яна Коваленко, студентка 1 курсу стоматологічного факультету:
– Ні для кого не секрет, що наше життя перенасичене інформацією. У це слово ми вкладаємо дуже різний зміст, проте не завжди знаємо, як правильно її фільтрувати. Я передусім звертаю увагу на популярність джерела та чи грамотно написаний текст. Якщо він не викликає в мене довіру, починаю шукати таку ж інформацію на інших сайтах і так перевіряю достовірність написаного.
Руслан Савка, студент 1 курсу інженерно-технічного факультету:
– Щодня нас атакують сотні медіаповідомлень, і в кожного з них різна мета, тим паче, не кожному з них можна довіряти. Цього правила завжди намагаюся дотримуватися. Я звертаю увагу на заголовок, чи немає в ньому перебільшень. Але щоб не піддаватися впливу маніпуляції та пропаганди, читаю новину далі. Також в око впадають граматичні помилки, сумнівні картинки, дивний шрифт. Все це знижує рівень довіри до статті.
Олександр Цап, студент 3 курсу юридичного факультету:
– Оскільки навчаюся на юридичному факультеті, для мене найголовніше – володіти актуальною інформацією, адже я покликаюся на закони. А вони змінюються мало не щодня. Саме тому я шукаю інформацію довго, перевіряючи її в офіційних джерелах. Я не можу помилятися у своїй роботі та навчанні, адже наслідки можуть бути негативними. Можна сказати, я детектив інформації (сміється).
Артур Логойда, студент 4 курсу філологічного факультету:
– Інформацію важливо перевіряти для того, щоб не піддаватися впливу пропаганди, що транслюється в медіапросторі. Я неодноразово потрапляв на фейки. Ви знали, що не корисно вживати апельсиновий сік зранку? От і я не знав. У всіх фільмах, серіалах, навіть у рекламі на сніданок пили апельсиновий сік. Це вважалося класичним напоєм до їжі. А лікарі спростували це, адже після сну цитрусові можуть викликати проблеми з травленням. Це доводить, що завжди потрібно перевіряти інформацію.
Отже, опитані студенти вміють користуватися інформацією. Розуміють, як працювати з джерелами та чому важливо бути медіаграмотним.
Пропонуємо вам кілька порад, як не потрапити на гачок дезінформаторів та розпізнати фейкові новини:
1. Придивіться до заголовка.
Чи це випадково не клікбейт? Якщо ви бачите великі літери чи знаки оклику (сенсаційність), потрібно задуматися, чи варто відкривати таку новину. Якщо заголовок здається вам чимось казковим, то, вірогідно, так і є.
2. Перевіряйте джерела.
Чи знайоме вам медіа, в якому читаєте новину? Чому ви довіряєте йому? Якщо матеріал, який вас здивував, чи шокував, поширив невідомий сайт, погугліть, пошукайте інформацію про нього. У хорошому журналістському матеріалі має бути кілька достовірних джерел (представники державних органів, перевірені експерти, імена, прізвища, посади яких називаються). Також важливо, щоб було покликання на першоджерело. Якщо це державний орган – зайдіть на його сторінку та перевірте, чи є там повідомлення, яке поширило ЗМІ. Підозріло, якщо джерела не вказані взагалі або ховаються під фразами «стало відомо», «кажуть» тощо.
3. Подивіться уважно на URL-адресу сайту.
Ви можете думати, що це перевірене джерело, бо сторінка має той самий дизайн і начебто нічого підозрілого. Але, можливо, дезінформатори просто зараз користуються вашою неуважністю, і це копія відомого вам сайту, URL-адреса якого відрізняється кількома буквами.
4. Придивіться до фото та відео.
У фейкових новинах фотографії та відео часто є підробленими, вирваними з контексту, зробленими в іншому місці та в інший час тощо. Перевірити фото досить легко через сервіс «Гугл-зображення».
5. Пошукайте цю новину у виданнях, яким довіряєте.
Якщо повідомлення, яке вас здивувало, більше ніде немає, то вірогідність фейку зростає в рази. Коли новина правдива і важлива, сенсаційна, то її одразу поширюють різні видання.
6. Будьте уважні.
Навіть перевірені медіа можуть помилятися. Тому критичне мислення вкрай важливе. Діліться тільки достовірною інформацією з іншими. Краще не поширити нічого, ніж поширити сенсацію, яка виявиться фейком. Пам’ятайте, що брехня шириться дуже швидко і стає вірусною.
Нехай критичне мислення і медіаграмотність будуть вашими супутниками у житті!
Над матеріалом працювали: Тетяна Білинець, Анастасія Лабик, Аліса Остолош, Анна-Марія Гецко
Головне фото Elm Magazine