Війна війною, а вчитися – треба. Стартує вступна кампанія до вишів, яка цього року пройде за особливою процедурою. Абітурієнти, які цьогоріч вступатимуть до університетів, і до УжНУ зокрема, може, й не дуже замислюються над цим, але вони – те майбутнє покоління фахівців, яке вже скоро відбудовуватиме і розвиватиме Україну.
У рамках інформаційного проєкту “Після перемоги”- про спеціальності і професії, яким навчає УжНУ, і які будуть затребувані на ринку праці, коли закінчиться війна, – журналіст Ярослав Світлик поспілкувався з Юрієм Бідзілею, деканом філологічного факультету УжНУ.
– Як змінилося життя філологічного факультету в умовах війни?
– Початок війни, звичайно, був дуже стресовим для всіх, але вже за кілька днів на факультеті почалася активна робота. Як і раніше, навчання продовжилося онлайн. Деканат і кафедри зв’язалися з нашими студентами. Через пошту і соцмережі ми сконтактували практично з усіма, навіть із тими, які перебували на окупованих територіях. Наприклад, зокрема, з дівчинкою, яка живе в Енергодарі, що зараз тимчасово окупований. Але коли може – вона приєднується до навчання онлайн.
Викладачі намагалися психологічно підтримати студентів. Але варто зауважити, що й студенти теж мобілізувалися. Студентська наукова робота ведеться, навчальна робота – також. Під час війни ми провели конференцію пам’яті Петра Скунця, проводимо конференцію до ювілею Івана Чендея, буде студентська конференція, буде відкриття кімнати-музею академіка Василя Німчука, нашого знаменитого земляка-мовознавця.
Паралельно також ми активізували роботу з Комісією журналістської етики. І майже кожен тиждень проводили онлайн-зустрічі, дискусії, вебінари тощо. Одна з таких масштабних зустрічей, яка стосувалася інформаційної війни та особливостей поліетнічного середовища, пройшла на базі кафедри журналістики 25 квітня.
Тобто робота налагодилася, але зрозуміло, що в умовах війни її стало набагато більше.
– Поза навчанням і наукою залишається час на громадську діяльність, на волонтерство?
– Тішить те, що і викладацький склад, і студенти, стали дуже мобілізованими. Не всі, але переважна частина. І це правильно: треба мобілізуватися і щось робити. Якщо кожен щось по краплині зробить – то й буде результат.
Наші студенти та викладачі одразу долучилися до плетення маскувальних сіток, до збору гуманітарної допомоги, до пошуку житла для вимушених переселенців, до розвантаження гуманітарних вантажів з Угорщини та Словаччини…
Водночас студенти-словакісти та богемісти стали перекладачами. На прохання Чехії ми відправили 7 студентів-богемістів допомагати з перекладацькою роботою. Хоча, звичайно, паралельно вони продовжують навчання.
Також відзначу, що студенти (і не тільки нашого факультету) активно долучилися ще й до інформаційного спротиву. Зокрема ми створили Закарпатський інформаційний батальйон і Перший студентський батальйон, які займаються розвінчуванням фейків та інформаційною роботою, в тому числі з ровесниками, і зокрема – з російськими.
До речі, центр волонтерського руху Закарпаття відзначив філологічний факультет як один із найактивніших факультетів, що влилися у волонтерський рух.
– Які особливості вступної кампанії-2022 відзначите?
– У цьому році у нас призупинено набір на освітню програму «Російська мова і література» і відкрито набір на освітню програму «Польська мова і література». Уже контактували з консульством Польщі у Львові, відчуваємо підтримку і готовність сприяти. Зокрема, домовлено про те, що в нас викладатиме гостьовий лектор, який прочитає такий сконденсований курс польської мови для студентів першого курсу, щоб надалі вони могли навчатися польською.
Також у цьому році, крім «Журналістики» і «Реклами та зв’язків з громадськістю», ми проводимо перший набір на «Міжнародну журналістику». Ми давали нашу навчальну програму, яку розробили, на експертизу закордонним партнерам, з котрими співпрацюємо у проєкті DESTIN у рамках Erasmus+. Нам було цікаво, як колеги з-за кордону оцінять нашу програму. Оцінили досить високо. Звичайно, зі своїми певними рекомендаціями та побажаннями, які, втім, не завжди можна виконати, бо український освітній простір і освітній простір деяких європейських країн трошки відрізняються. Тож цього року проводимо перший набір журналістів-міжнародників.
Ще треба додати, що цього року творчого конкурсу для абітурієнтів не буде. Лише мультитест на всі спеціальності і більше нічого. Діти й так виснажені і перебувають у стані стресу, тому треба максимально розумно підійти до ситуації. Головне – щоб ми у війні виграли, а далі надолужимо все решту.
– Які спеціальності вашого факультету будуть затребуваними після перемоги і чому?
– Думаю, що у перспективі усі наші спеціальності будуть затребувані. Бо це спеціальності, які пов’язані і з викладанням, і з інформаційним простором.
До речі, я, наприклад, вважаю, що медіаграмотність і інформаційну безпеку доречно було би ввести на кожен факультет. Я переконався, що діти не все знають глибинно, в перспективі треба буде поєднати суто спеціальні ремісничі знання з широкими фундаментальними знаннями. Щоб студенти мали максимально глибоку підготовку, а не слухали маніпуляції і губилися, як це зараз іноді буває. Думаю, що багато хто з гарантів освітніх програм подумає, як включити у навчальні плани ті елементи, які би поєднували суто прикладне (де людина повинна бути асом), і фундаментальне, яке розширює кругозір і дає добрі якісні знання.
Щодо спеціальностей. Чому вони будуть затребуваними? Викладачі української мови та літератури будуть потрібні. Також є потреба у викладачах української мови і літератури для шкіл національних меншин, яких ми готуємо окремо. Ці всі програми затребувані, тому що інтерес до української мови зростає. Навіть ті українці, що колись говорили російською, зараз переходять на спілкування українською. До речі, наша кафедра української мови організувала і проводить онлайн-курси для внутрішньо переміщених осіб, які захотіли вивчати українську мову.
Так само, як і раніше, будуть затребуваними журналісти, рекламісти, міжнародні журналісти.
З активізацією міжнародного партнерства і транскордонної співпраці, як я вже згадував, зростає потреба у фахівцях-словакістах, богемістах і полоністах.
Тому я не сумніваюся, що в перспективі – після перемоги – фахівці усіх спеціальностей, яких ми готуємо на філологічному факультеті, будуть затребувані на ринку праці.
Про всі деталі цьогорічної вступної кампанії читайте тут – Правила прийому до ДВНЗ “УжНУ” у 2022 році
Підготував Ярослав Світлик для офіційного сайту УжНУ