Що вам спадає на думку, коли чуєте слово «Різдво»? Вертеп? Колядки? Чи, може, стіл із дванадцятьма стравами? Закарпаттю пощастило бути багатонаціональним краєм, у якому кожен етнос по-особливому відзначає зимові свята, а традиції можуть збігатися чи суттєво відрізнятися. Дивовижно, наскільки близько ми один до одного і наскільки по-різному відзначаємо Різдво та Новий рік!
Ми вирішили дізнатися якомога більше про зимові свята, звичаї, традиції українців, словаків, чехів, німців, угорців, поляків, ромів, а також євреїв та записали колядки різними мовами. Пропонуємо поринути в новорічну атмосферу разом!
Українське Різдво: з колядками, 12 стравами й найліпшими помислами
Українці Закарпаття святкують Різдво 25 грудня або 7 січня, чи й двічі. Це залежить від віросповідання, родинних традицій. Православні християни відзначають Різдво Христове 7 січня. Напередодні дотримуються посту, який триває 40 днів. Пісні страви вживають і на Святвечір, 6 січня. Дехто дотримується строгих обмежень та не їсть до сходження першої зірки. На вечерю за традицією готують дванадцять святкових страв (квасолю, варений горох, картоплю, вареники, гречану кашу, рибу, гриби, голубці, узвар…, а також кутю). На стіл подають дари саду й городу, щоб подякувати минулому року за добробут родини. У давнину випікали кілька різновидів хліба. Це була і звичайна паляниця, яку споживали під час вечері, й обрядова, що зберігалася протягом усіх зимових свят. Різдвяний хліб був символом новонародженого Христа, іноді під час замішування тіста до нього додавали освячену воду.
Коли сходить зоря, господар бере різдвяний хліб, іде з ним до стайні, кладе на сіно, а потім разом із хлібом та сіном у руках повертається додому. Заходячи, промовляє: «Христос ся рождає!», а у відповідь чує: «Славімо Його!». Після того всі сідають за стіл і починають вечеряти.
У різних селах Закарпаття є свої традиції колядування, але майже всюди розпочинають прославляти народження Ісуса ввечері 6 січня. Завершують – аж на Водохреща. Зранку, 7 січня, відвідують святкову службу, ввечері продовжують колядувати: діти отримують гроші й солодощі за виконані колядки, дорослі парубки колядують незаміжнім дівчатам, а родичі колядують за святковим столом. Необхідно, аби в кожній хаті на Різдво лунала колядка. Для закарпатців важливо відзначати це свято вдома, з найближчими, миритися, пробачати одне одному образи. Не можна лихословити, сваритися, відмовляти людині в допомозі та милосерді. Різдво намагаються зустріти з найліпшими помислами.
Період Адвенту в католицькій традиції
Насамперед з’ясуймо, що означає Адвент. Це підготовка й очікування Різдва Христового в етносів, котрі сповідують католицизм. Адвент триває чотири тижні. Головним символом є адвентний вінок, який виготовляють із гілочок ялинки та чотирьох свічок. Щотижня запалюють по одній свічці, що вказує на наближення одного з найважливіших свят у році. На Закарпатті Адвент відзначають представники словацької, чеської, угорської, німецької громад.
Святкова зірка з яблук на Різдво у словаків
За чотири тижні до Різдва словаки запалюють по свічці з адвентного вінка. Перед тим відзначають свято Микулаша – 6 грудня. У цей день Микулаш разом з янголом і чортом – Крампусом – відвідує маленьких дітей, дарує подарунки, солодощі слухняним, а різочки – нечемним.
Найважливішою частиною словацького Різдва є Святвечір, який відзначають у ніч із 24 на 25 грудня. Ввечері вся сім’я збирається разом за святковим столом, на якому обов’язковими стравами є запечена риба та суп із квашеної капусти. Посередині столу нарізають яблука у вигляді святкової зірки. У багатьох вечеря закінчується службою або обміном подарунками. 25 та 26 грудня обов’язково відвідують родичів.
У Словаччині популярні ярмарки, на офіційному відкритті яких присутній голова муніципалітету – під час відкриття він запалює різдвяну зірку. На ярмарках можна купити різноманітні дрібниці: подарунки, іграшки, одяг тощо.
Луска в гаманці та інші різдвяні прикмети чехів
Різдвяні традиції чехів дещо схожі на українські, тільки святкують вони народження Ісуса за Григоріанським календарем. У перший день Різдва чехи вживають лише пісні страви, а головною з них є смажений короп. Він символізує щастя й удачу. Окрім риби, до столу подають картопляний салат з імбиром, цибулею і сметаною. Прикмети на Різдво в цього народу дуже різноманітні та цікаві. Дехто вірить: якщо покласти луску святкового коропа в гаманець і носити протягом року, удача й багатство не оминуть людину. Для того, щоб бути здоровим увесь рік, 24 грудня чехи вмиваються в холодному струмку.
Незаміжня дівчина, стаючи на поріг, відкушувала яблуко, і якщо в той час біля будинку пройшов чоловік, то це означало, що вона вийде заміж у прийдешньому Новому році. За зірками передбачали урожай, а також вагоме значення у святкові ночі надавали снам.
Для декого важливо, щоб кількість гостей під час зимових свят була парною, якщо цього немає, потрібно все ж додати прибори на стіл.
Як і більшість європейців, після святкової вечері чехи обмінюються подарунками, які за традицією приніс маленький Ісусик, прославляють його народження колядками та збираються на Божу службу в костел. До речі, у храм Господній також несуть подарунки, прикраси та ласощі (зокрема різдвяні пряники й цукерки). Цікаво, що маленькі чехи мають чотирьох різдвяних героїв: Санта Клауса, Діда Мороза, Миколая, або Мікулаша, а також Єжишка.
Традиції німців: умивання грошима та переодягання в ромів
Німецькі традиції не менш цікаві, їх нам розповіла Наталія Блискун – українка зі швабським корінням з Мукачева. У часи її дитинства святкування Різдва розпочиналося з умивання грошима. Уся родина збиралася біля корита з водою та монетами. Кожен повинен був умити обличчя, щоб увесь рік купатися в багатстві.
Далі йшли до кімнати для святкування, де напередодні розкидали по підлозі горіхи. Наймолодші хлопець та дівчина мали назбирати їх якомога більше. Якщо виграє юнак, то наступного року буде більше півнів, а якщо дівчина – курок. Після цього найстарший чоловік родини зв’язував ніжки святкового столу великим ланцюгом, щоб родина трималася купи. А потім бабуся заносила коровай і клала до солом’яного гніздечка, що символізував Ісуса, народженого в хліву.
Святковий різдвяний хліб у німців називають ийзушко. Після того, як його поклали на стіл, всі молилися й теж сідали. У Святвечір зазвичай їли квашену капусту, пюре з квасолі, оселедець та кутю з медом чи маком. На наступний день ішли колядувати. Коли більшість українців наряджалися нечистими чи героями вертепу, німці переодягалися в ромів, бо вірили, що вони приносять щастя.
У таких костюмах закарпатські німці ходили по домівках друзів та рідних, співаючи колядки й просячи гурку (м’ясна страва) та солодощі. Колядували так, поки їх не впізнають, потім ішли до іншої хати. Ці традиції Наталія Блискун досі передає своїм дітям і внукам.
Традиції угорців: уха з червоної риби та грибна юшка на Святвечір
Угорці – найбільша етноспільнота Закарпаття. Для цього народу Різдво також є святом тепла, любові та сімейного затишку. До Святвечора готуються заздалегідь, це той час, коли вся родина збирається разом. Угорець Іштван Іванік розповів нам, що за чотири дні до Різдва на дверях будинків іноді вивішують сплетений вінок із фіолетовими свічками, яких має бути чотири. Кожного дня запалюють по одній свічці, що символізує наближення Різдва. Упродовж святкових днів відвідують церкву та прославляють народження Ісуса колядками й різдвяними бетлегемами. На Святвечір угорці дотримуються строгого посту. Займатися хатньою роботою, приготуванням їжі дозволено лише до обіду прийдешнього свята. Найважливішою стравою на столі є уха з червоної риби та gombaleves (різдвяна грибна юшка), а також господині печуть баники – рулети з горіхом і маком. Існує традиція, коли бабусі готують маленькі пампушки, які висихають до Святвечора. Тоді їх обливають кип’ятком, зливають воду та подають із горіхами.
Пан Іштван зазначає, що в угорців є обов’язкова колядка «Mennyből az angyal lejött hozzátok, pásztorok, pásztorok!Hogy Betlehembe sietve menvén lássátok, lássátok».
Найбільше на Закарпатті пощастило «змішаним» сім’ям, де в родині є і українці, й угорці, оскільки з поваги один до одного вони святкують Різдво та Миколая двічі.
Традиції поляків: пастерка, п’ястка, оплатек на святковому столі
Поляки по-особливому ставляться до Різдва. Існує навіть повір’я: «Як проведеш Святвечір, так і будеш жити увесь рік». Про першу зірку, запеченого коропа й традиційні колядки нам розповіла Тереза Проць, очільниця товариства польської культури Закарпаття імені Гнєви Волосєвич.
Поляки, як і всі римо-католики, відзначають Різдво 25 грудня, а Святий вечір, або Wigilię (по-польськи), – 24 грудня. Дуже цікавим звичаєм польського Святвечора є пастерка. Напередодні святкування, щойно на небі зійде зірка, польські родини збираються на Святу вечерю, яка називається Вігілія, а опісля вирушають до міського костелу на пастерку – вігілійну Службу Божу з голосними колядками та дзвонами.
Цікавою є традиція під назвою «п’ястка», коли 24 грудня, після сходження першої зірки, діти отримують подарунки і складають їх під ялинку.
Польський святвечірній стіл не обходиться без оплатка – тонкого коржика з борошна і води. Це щось, подібне до католицьких оплатків, які отримують люди в католицьких церквах на причастя. Переважно коржик має прямокутну форму з цікавим малюнком: Діви Марії разом із Святим Йосифом, пастухів із зіркою або Ісуса Христа у яслах. Цікаво, що зазвичай один оплаток ділиться на кількох членів родини. Роблять це по двоє (мати з дитиною, чоловік із дружиною, бабуся з дідусем) і називається таких ритуал «ділитися оплатком». Кожен з’їдає свій шматочок та висловлює побажання одне одному, вітає усіх з Різдвом Христовим.
Поляки дотримуються традиції 12-ти страв на святковому столі, але дехто вірить і в магію чисел, готуючи непарну кількість страв. Польська традиція свідчить, що на столі обов’язково повинні бути рибні страви, зокрема печений або смажений короп. Також поляки готують борщ із червоного буряка з вушками – маленькими варениками, скрученими у формі вушок, із грибами. Крім того, готують біґос – тушковану капусту. Одна половина страви – з кислою капустою, інша – зі свіжою з морквою, петрушкою, грибами, чорносливом та різними духмяними приправами. Обов’язковим інгредієнтом є олія, адже це пісний вечір. Біґос тушкується протягом 4-5 годин, після чого охолоджується, а потім пересмажується. Якщо зробити так декілька разів, біґос стане смачнішим, тому його завжди готують заздалегідь.
Не можна не згадати й про макову страву – кутю. У Польщі вона густа, на відміну від деяких регіонів України. Головними складовими є пшениця, мак, макова маса, родзинки, цукати, горіхи (фундук або мигдаль).
Ще одна сучасніша польська традиція – написання бажань за святковим столом – схожа на гру в «таємного Санту». Члени сім’ї пишуть на аркушиках те, що б хотіли отримати, після чого всі разом перемішують записки. Пізніше почергово витягують жереб, який показує, кому купити подарунок. У цьому звичаї беруть участь як дорослі, так і діти, адже зробити приємність для члена сім’ї хоче кожен.
Поляки співають багато колядок, які передаються від однієї сім’ї до іншої. Діти виконують їх на Святвечір, за що отримують солодощі або гроші. Серед відомих польських колядок – «Бог народжується», «Прибігли до Вифлеєму пастері», «Ой, маленький, маленький», «Люля, Ісусику».
Ромські традиції: богач, флячки, святковий пиріг та вся сім’я за одним столом
Роми є християнами, тому відзначають Різдво переважно 7 січня. На це свято збираються в церкві, вітають один одного, розповідають, як пройшов рік та що цікавого відбулося за цей період. Під час служби триває святкова програма, що підготували діти з різних шкіл. Вони співають і виконують різноманітні тематичні сценки. У такій святковій атмосфері не забувають і про найголовніше в цей день – молитву.
На святковому столі обов’язковими стравами є традиційний салат олів’є, голубці, м’ясні рулети, сегединський гуляш, курячі відбивні, а також трохи запеченої свинини. На десерт зазвичай випікають яблучний, сирний і маковий пироги. Не можна забути про богач – ніжний та ароматний пиріг із кукурудзяного борошна. Смаколик, який може дозволити собі чи не кожен, адже це дешево та смачно!
Родзинкою на святковому столі деяких ромів є гаряча дієтична страва флячки, рубці, або пацали. Рубець – частина шлунка корови або свині, так само називають страви з цього субпродукту. Відокремлені рубці злегка обсмажують, а потім тушкують протягом години з різними спеціями, обсмаженою цибулею та салом. Популяризували цю страву роми через дешевизну продуктів.
Представник ромської спільноти Віктор Поп пояснює: «Свинні кишки ріжуть, чистять, варять. Флячки, пацали, држкова поливка – саме так різні народи називають страву з рубців. Їх можна варити до локшини або смажити на вогні – це виходить ліпше, ніж усілякі сорти м’яса. А також можна їсти як підливу або звичайне м’ясо. Виходить дуже смачно, лише треба знати, як правильно обробити цей субпродукт і приготувати».
Віра Сівак розповіла, що для неї означає Святвечір, Різдво, й поділилася сімейною традицією: «Для мене у Святвечір найголовніше, щоб уся моя сім’я зібралася разом за святковим столом та подякувала Богові за цей рік. Різдво – це свято, день, коли народився син Божий, який прийшов на землю задля того, щоб урятувати світ, за що я дуже вдячна. Радію, коли збирається вся моя родина. За сімейною традицією ми спочатку сидимо за столом у мене вдома, потім ідемо гуртом до моєї матусі, а після того прямуємо до брата. Згадуємо все хороше, що відбулося з нами за цей рік, проводимо час весело й цікаво».
Роми прикрашають ялинку, святкують Новий рік та Різдво, колядують, збираються всією родиною, тобто сучасні звичаї ромського етносу майже не відрізняються від українських.
Традиції євреїв: Новий рік восени та 8 свічок Хануки
Традиції єврейської спільноти особливі, адже з-поміж усіх етносів, які проживають на Закарпатті, зимові свята суттєво відрізняються саме в них. Представник цієї спільноти Бейло Габор розповів нам, що юдеї святкують Новий рік – Рош ха-Шана – у вересні або жовтні. З початку святкування триває десять днів каяття, коли прийнято молитися та спокутувати гріхи. В останній день дотримаються строгого посту – понад 20 годин, обов’язково йдуть до синагоги та більшу частину часу проводять у молитвах – називають це Йом-Кіпур. Під час святкування та служби в синагозі відбувається сурмління у шофар – тобто покаяння та запрошення на Божественний суд.
Євреї відзначають Новий рік протягом двох днів, вони не прикрашають ялинку, проте мають інший атрибут свята – квіти на столі. Зазвичай зривають ті, що є в саду: троянди, верес, цикламен, морозники. Готують переважно страви з риби, полюбляють чолнт, який варять із бобових та м’яса. Головне на столі – солодощі, щоб рік був солодкий та легкий. Існує традиція їсти яблука з медом. До столу євреї подають овочі та фрукти, щоб урожай був добрим. Страви не повинні бути гіркими чи кислими, аби рік не був у горі та в біді. Вино п’ють червоне, високо цінують домашнє. Коли наступає Рош ха-Шана, вітають один одного.
Ще одне відоме єврейське свято, що завершується на початку зими, – Ханука. Цього року її відзначали упродовж 28 листопада – 6 грудня. Це свято вогню та чуда, перемоги у війні між святістю та нечистотою. За легендою, після перемоги юдеї піднялися на Храмову гору, де побачили масло та золоту менору. Євреї запалюють хануки (свічки) по черзі – кожен день по одній свічці. Нова свічка, яка додається щодня зліва направо, запалюється від додаткового вогню, після цього читають молитву. Хануки ніколи не використовують для читання чи роботи, їх потрібно ставити на підвіконня, щоб люди пам’ятали про диво. Тримати піст, працювати фізично заборонено. У цей період євреї готують страви з великою кількістю олії та вершкового масла – пончики, млинці тощо.
Як бачимо, звичаї євреїв Закарпаття суттєво відрізняються від традицій інших етнічних груп, утім, це не стає на заваді толерантності, повазі й взаєморозумінню між етносами, які проживають у краї.
Зичимо Вам радісних свят у колі найрідніших!
Над проєктом працювали:
Текст – Віталіна Чулей, Мирослав Лисович, Марія Бондаренко, Сніжана Безкровна, Валерія Мацола, Христина Сібулатова
Редагування – Наталія Толочко, Галина Шаповалова
Монтаж відео – Михайло Коштура
Колядку українською співає Сніжана Безкровна, німецькою – Наталія Блискун і Наталія Тягунова, угорською – Чобо Сокалош, а також роми зі Сваляви.
Головне фото з сайту Unsplash