День Святого Миколая (Мікулаша) на Закарпатті люблять і належно відзначають. Однак дехто навіть не здогадується, що в цю ніч до наших сусідів – представників різних етноспільнот – приходить ще й Крампус. Цей злий дух фігурує у фольклорі німців, угорців, чехів, австрійців, словенів.
Крампус – протилежність Святого Миколая і водночас його супутник. З 5 на 6 грудня він ходить по хатах і кладе вугілля під подушки неслухняним дітям або закидає їх до своєї торби й відносить до печери, щоб з’їсти на Святвечір…
Уперше цей персонаж згадується ще в дохристиянській Німеччині. Він символізував злого духа зими, пов’язаного з раннім заходом сонця. Власне, слово «крампус» походить від німецького «krampen», що означає кіготь. У різних країнах він фігурує в обряді на початку грудня або в Різдвяну ніч, тож має і назву “різдвяний чорт”.
Залежно від регіону Крампуса описують по-різному. До прикладу, в альпійській місцевості – як демонічне, космате, звіроподібне створіння. Здебільшого характеристики цього супутника Святого Миколая в різних культурах збігаються: у нього волохате тіло, вкрите чорним хутром, великі козлині роги та роздвоєні копита, з рота стирчить довгий гострий язик. Також вважається, що Крампус носить із собою ланцюг із дзвіночками, який сповіщає про його прихід.
Існує навіть традиція, пов’язана з цим злим духом: чоловіки переодягаються в супутника Святого Миколая, і з 5 на 6 грудня своїми ланцюгами з дзвіночками лякають дітей уночі.
Свого часу інквізиція намагалася викорінити такий звичай і заборонити використовувати відповідний образ. Проте їй це не вдалося, і Крампус до наших днів фігурує в поп-культурі. У Німеччині навіть існує окремий вид вітальних листівок із його зображенням, які називаються Krampus karten.
У кіно Крампус зазвичай є героєм фільмів жахів, що не дивно, зважаючи на фольклорні традиції й характеристики. Якщо вам захочеться подивитися щось цікаве про зимові свята із цим героєм, то рекомендую звернути увагу на такі фільми: «Різдвяні страшилки», «Крампус» та «Крампус: різдвяний диявол».
Хоча легенди про Крампуса дуже давні, люди досі їх пам’ятають і переповідають один одному.
Наталія Блискун, пенсіонерка, українка з німецьким корінням, з дитинства пам’ятає Крампуса. Одного разу вона побачила, як Едвард – найстарший з усіх її братів та сестер – розкладав вугілля під подушки молодшим, перевдягнений у цього злого духа. Тоді вона так перелякалася, що всі прокинулися від її крику. Коли прийшли батьки, вони теж спочатку злякалися, але все ж зняли маску з Едварда. Йому тоді добряче перепало за той жарт, а Наталія Михайлівна тепер згадує цю пригоду зі сміхом.
Мирослава Капустей, школярка з чеським корінням, також знає про цього фольклорного героя. Як вона була маленькою, бабуся кожного року погрожувала, що за неслухняність замість Святого Миколая до неї прийде Крампус із різками. Коли Мирославі було 6 років, вона за день до свята розбила улюблене бабусине трюмо, за що наступного ранку знайшла в чобітку вуглинки та зв’язку березових прутів. Тоді вона так засмутилася, що всі наступні роки намагалася не бешкетувати перед днем Святого Миколая. І коли через кілька років Мирослава дізналася, що це була її бабуся, то дуже здивувалася, оскільки після того випадку справді повірила у Крампуса.
Ніколетта Саєнко, студентка відділення журналістики УжНУ, угорка з походження, завжди знала про Крампуса, але думала, що він може прийти тільки до неслухняних дітей. Коли дівчина була маленькою, до них зайшов Святий Миколай із дівчиною, переодягненою в Крампуса. Ніколетта так злякалася, що зачинилася в кімнаті й не хотіла виходити. Опісля дуже боялася цього персонажа, бо думала, що Крампус забере її й не віддасть батькам.
Тепер ви знаєте, що до ваших сусідів уночі приходить не тільки Святий Миколай, а й дехто не менш цікавий. Він буде вас лякати і дарувати не солодощі… Однак якщо ви були слухняними цього року, то зустріч із Крампусом вам не загрожує.
Марія Бондаренко, студентка відділення журналістики