В Ужгороді відбувся ХХІІ Міжнародний ромський джазовий фестиваль «Пап-джаз-фест – 2019». Упродовж двох днів, 11 та 12 листопада, його учасники насолоджувалися джазовою музикою та обговорювали шляхи популяризації цього напряму.
Вперше в межах фесту проведено конференцію «Розвиток джазового мистецтва в Україні», на якій організатори – музиканти Віллі Пап, Аладар Пап, Едуард Пап та Петро Габрин – розповіли про становлення і розвиток джазової культури в Україні. Зокрема, Ференц Томіш зосередив увагу на закарпатських джазменах XX ст., а Петро Полтарєв присвятив свій виступ становленню українського джазу.
Музична частина фестивалю тривала у Закарпатському академічному обласному театрі ляльок «Бавка». Учасники з Черкас, Києва, Львова, Ужгорода, а також словацько-угорський колектив під керівництвом Арпада Фаркаша дивували публіку не тільки джазовими хітами, але й майстерністю та оригінальністю їх виконання. Навіть той, хто вперше спостерігав за дійством на сцені, охоче поринув в атмосферу джазу.
«Пап-джаз-фест – 2019» відбувся за підтримки Закарпатської ОДА, Ужгородської міської ради, Міжнародного фонду «Відродження», торгівельного центру «Дастор».
Організатор фестивалю, виконавчий директор Товариства музичної культури циган Закарпаття «Лаутарі» Віллі Пап охоче розповів виданню «Media Vista» про його особливості.
– Чим цьогорічний фестиваль відрізняється від попередніх?
– Безперечно, першою джазовою конференцією, задум про яку довго виношували і тільки зараз наважилися реалізувати. Під час конференції проводилися майстер-класи, а також лекції провідних джазових критиків України Петра Полтарєва і Ференца Томіша. Наприкінці організували невеликий джем-сейшн (імпровізована музична частина. – Авт.).
– Масштаб такого заходу вражає. Чи виникали у Вас труднощі під час організації?
– Уже наприкінці XXI фестивалю джазу я думав про проведення наступного. Ужгородців досить важко здивувати подібними заходами, але в цьому році ми все-таки спробували. Запросили лавреатів «Греммі» та інший відомих джазових виконавців. Вперше у нас виступили джазові колективи з Черкас, Києва та Львова.
– Як довго тривала підготовка до фестивалю?
– Чесно кажучи, часу завжди не вистачає. Ми готуємося весь рік, підбираємо репертуар для заходу, шукаємо спонсорів. Не менш важливими є репетиції, під час яких викладаємося на повну.
– Скільки грошей витратили на організацію дійства?
– Цьогоріч бюджет становив близько 100 тисяч гривень, але, безперечно, кожного року сума зростає, оскільки збільшуються витрати на розвиток джазової музики Закарпаття.
– На Ваше переконання, у чому ж унікальність такого фесту?
– Унікальність джазу в тому, що його грають творчі люди, які здебільшого імпровізують. Для нас звичні непередбачувані ситуації, на які наштовхуємося щоразу під час фестивалю. Цим і унікальний джаз. Та попри все успіх виступу залежить від настрою, а енергетика залу завжди надихає музикантів.
– Які фестивалі за участі ромів відбуваються в Ужгороді та в Україні загалом?
– Традиційно у нас відбуваються ромські заходи, присвячені Міжнародному дню ромів, який відзначають 8 квітня. Також проводяться тематичні концерти, присвячені вшануванню Міжнародного дня голокосту ромів 2 серпня.
– Чи кожному під силу організовувати такий музичний фестиваль?
– Якщо чесно, то ні, бо потрібно мати досвід організації такого свята. Якщо мені пропонують організувати якийсь фестиваль або концерт, я з радістю домагаю, адже це справа всього мого життя.
….Цього року ми вперше були на ромському фестивалі «Пап-джаз-фест» і не можемо не зауважити, що імпровізація музикантів, що є обов’язковою частиною джазової композиції, вражала. Своєю феєричною грою учасники фестивалю створювали особливу атмосферу. Кожна нова композиція була знахідкою, яка спонукала слухати і закохуватися у джаз.
Тетяна Голяк, Яна Бурдун, студентки відділення журналістики
Фото Ольги Малєєвої