Студенти 3 курсу відділення журналістики проаналізували низку закарпатських онлайн-видань, аби перевірити їх на наявність нетолерантних висловлень. Результат виявився доволі несподіваним: окремі інтернет-ресурси дійсно поширюють частково патогенні матеріали, що можуть провокувати неоднозначну реакцію, міжетнічні непорозуміння.
Студентська молодь керувалася методикою вияву ознак «мови ворожнечі», розробленою Інститутом масової інформації. У закарпатських онлайн-виданнях протягом жовтня і листопада 2018 року майбутні журналісти зафіксували майже сотню прикладів із порушеннями. Найцікавіші пропонуємо вашій увазі.
У виданнях «Голос Карпат», «Закарпаття онлайн», «Prozak.info» та «0312.ua» траплялися матеріали із дискримінативним неймінгом (підбір назви) окремих групи людей. Так, більшість подібних випадків переважно стосується ромів:
«З початку року документи, що засвідчують особу отримали близько 300 циган» («Близько 300 ужгородських ромів отримали паспорти (ВІДЕО)» [Голос Карпат; 03.10.2018 р.]).; «У Берегові 11-річний циганчук вирвав на вулиці з рук 72-річної жінки гаманець із грішми й утік [31. 10. 2018 р. «Закарпаття онлайн»]; «В Ужгородi напади циганів не рiдкiсть. Черговий випадок стався учора, на Капушанськiй.» («В Ужгороді на чоловіка напали роми: один пшикнув газовим балончиком, інший намагався вкрасти сумку, – соцмережі» [27.11.2018 р.; 0312.ua]);
У текстах «Голосу Карпат» та «Prozak.info» трапляються приклади згадування групи чи окремих її представників у принизливому контексті: «У цих відеосюжетах є ще один неприємний нюанс – більшість фільмів про наше село чомусь завершується циганською мелодією». («У селі на Тячівщині діє Музей історії та етнографії румунів Закарпаття» [Голос Карпат; 22.10.2018 р.]); “Коли юнаки спокійно спитали в “гостей” про дозвіл працювати в пізню годину та голосно вмикати музику після опівночі у житловій частині – немиті приїжджі взялись за ножі, погрожували зв’язками, розповідали про те, що в Україні “по закону зарабатывать нельзя!”, а після усвідомлення власної неправоти, їм на думку не спало нічого розумнішого, як напасти на небайдужих з ножами”, – йдеться в повідомленні. («В Ужгороді закрили заклад громадського харчування, власниками якого є араби» [«Prozak.info»; 31.10.2018 р.]); «Темношкірі студенти-медики почали з’являтися в Ужгороді з 2014 року».
Як бачимо, деякі наведені висловлювання можна розглядати як расистські.
У місцевих ЗМІ також виявлено необґрунтовані твердження про кримінальність етнічної чи територіальної групи:
(«Небезпечна милостиня для радванської групи неповнолітніх “прохачів”» [Голос Карпат; 21.10.2018 р.]); «Це була довга ніч, яка показала, що загроза іноземної злочинності з арабським обличчям стала як ніколи явною та актуальною», – йдеться в повідомленні». («В Ужгороді закрили заклад громадського харчування, власниками якого є араби». [«Prozak.info» 31.10.2018 р.]); «Коли електрички проїжджають повз циганський табір Радванка в Ужгороді, то тут регулярно цигани кидають у них камінням. До речі, цигани є руйнівниками електричок не тільки ззовні, але й зсередини..». («В Ужгороді цигани розбивають камінням вікна електричок» [«Prozak.info»; 24.11.2018 р.]).
У виданні «Prozak.info», крім того, ми помітили звинувачення певної етнічної групи в негативному впливі на суспільство та державу:
«Господарю магазину варто залагодити суперечку мирним шляхом, бо навіть посилення охорони закладу не дасть результатів. А подібних сцен буде з часом все більше і натовпи циган впливатимуть не лише на бізнес, але й на суспільні та політичні процеси. Щось подібне наразі відбувається на сході Словаччини». («На Закарпатті цигани штурмували магазин, щоб помститися його господарю (ВІДЕО)» [«Prozak.info»; 16.10.18 р.]), а також приклади закликів до дискримінації: «Мохамед: — Ми з друзями постійно ходимо в спорткомплекс («Вайпер жим»), але віднедавна вартість абонемента для нас підскочила вдвічі, ніж для «людей» («Ужгородці провалюють тест на цивілізованість: іноземні студенти скаржаться на тиск» [Prozak.info; 05.12.2018 р.]).
Ці та інші публікації з нетолерантними висловленнями одночасно свідчать і про порушення журналістських стандартів (правдивості, балансу думок, поглядів, неупередженості, точності та ін.). Гадаємо, що дискримінативні висловлення трапляються в медіа не з метою розпалювання міжетнічних конфліктів, а через незнання етики, журналістських стандартів оприлюднення інформації.
Кароліна Бучковська, Зоя Брюхович, Яна Созанська, Вікторія Греба, Ганна Драгун, Сюзанна Петрішко, студентки відділення журналістики, фото nastroy.net