23 листопада в Ужгороді відбулася фахова дискусія «Стандарти та саморегуляція: як зберегти якісну журналістику для суспільства?». До заходу, що тривав у комбінованому форматі офлайн-онлайн, долучилися керівники та журналісти ЗМІ Закарпатської області, редактори, представники влади, правоохоронних структур, медіаексперти, викладачі, студенти. Організували дискусію кафедра журналістики УжНУ та Комісія з журналістської етики за підтримки «Інтерньюз-Україна».
Модерували захід Юрій Бідзіля – доктор наук з соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики й декан філологічного факультету, та Андрій Куликов – співзасновник Громадського радіо, голова Комісії з журналістської етики.
Офіційну частину заходу розпочала проректорка УжНУ професорка Мирослава Лендьел, яка привітала учасників і нагадала про важливість роботи якісних медіа в часи інформаційних загроз, пандемії.
Питання взаємодії ЗМІ, суду, прокуратури, поліції та інших органів державної влади обговорили заступник голови Закарпатської ОДА Ігор Шинкарюк, заступник начальника територіального управління Служби судової охорони у Закарпатській області Дмитро Безкровний та речниця Закарпатської обласної прокуратури Катерина Хижняк.
Ігор Шинкарюк зосередив увагу та двох найголовніших проблемах взаємодії журналістів з органами виконавчої влади. Перша з них – це таймінг, коли журналісти намагаються якомога швидше отримати інформацію від чиновників, що не завжди можливо. Іноді, прагнучи «гарячих» новин, медійники порушують кодекс журналістської етики. Друге проблемне питання – інтерпретація інформації, наданої органами виконавчої влади, внаслідок чого погіршується співпраця між журналістською спільнотою та представниками влади.
Дмитро Безкровний розповів про взаємодію судових установ із медійниками та виокремив проблему зловживання статусом, зокрема посвідченням журналіста. Наголосив на важливості перевірки журналістських документів, створенні єдиної бази фахівців. Пані Катерина наголосила, що медійникам варто уникати таких помилок, як плутанина в статусі особи, щодо якої триває розслідування, та відповідально ставитися до своїх обов’язків, не поширювати особисті дані людей.
Про маніпулятивні явища медіаландшафту крізь призму журналістської етики розповів Ярослав Гулан, представник Інституту масової інформації в Закарпатській області. Одне з найсвіжіших досліджень ІМІ на Закарпатті – з’ясування прозорості медіа. За результатами спостережень, найбільше маніпулятивної інформації на сайтах-анонімах, які позиціонують себе як електронні газети. Пан Ярослав зазначає: ліпше дізнатися достовірну інформацію пізніше, ніж фейкову скоріше. Його виступ продовжила Ірина Бреза, голова Ужгородського прес-клубу, яка інформувала про проєкти медіаграмотності в регіоні.
Наступним спікером був Євген Тичина – продюсер філії АТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція», який на прикладі Суспільного мовника розповів про важливість репутації ЗМІ як інструменту формування і збереження довіри аудиторії. Рекомендував усім медіа стежити за якістю контенту, самостійно формувати тренди, об’єктивно подавати інформацію й завжди перевіряти, щоб не виникало ситуацій, схожих на поширення фейку про страйки студентів УжНУ, який спростувало саме Суспільне. Також пан Тичина рекомендує бути політично незаангажованими та не обирати бік тих чи тих партій або політиків, оскільки це буде великим ударом по репутації й значно зменшить довіру аудиторії.
Питання якісної журналістики, монетизації ЗМІ, медіа для національних меншин поліетнічного регіону обговорили головна редакторка телеканалу «TV21 Ungvar» Тетяна Вашаргелі, директор телеканалу «TV21 Ungvar», депутат міськради Золтан Кулін. Пані Тетяна розповіла про дві проблеми сучасних українських медіа та журналістики. Перша пов’язана з репрезентацією національних спільнот нашими медіа. Більшість поширює стереотипи або інформацію про культуру. На її думку, важливо говорити ще й про проблеми, щоб допомогти їх вирішенню та формувати об’єктивне бачення етноспільнот у аудиторії. Також Тетяна Вашаргелі наголосила на легкості отримання посвідчення журналіста сьогодні. Вона вважає це неправильним, оскільки некомпетентні люди своїми діями погіршують репутацію професії, що збільшує недовіру аудиторії. Золтан Золтанович розповів про роботу «TV21 Ungvar» і торкнувся питання національної спільноти. Вважає, що в закарпатських угорцях українські журналісти вбачають тільки сепаратизм, а добрі вчинки й фінансову допомогу з боку угорських громад часто не помічають.
Головна редакторка онлайн-журналу «Varosh» Росана Тужанська розповіла, як монетизувати контент у регіональному ЗМІ без політичних спонсорів. Сьогодні це медіа фінансується на 60% з ґрантів і на 40% – із рекламних надходжень. Зазначила, що на Закарпатті негативно ставляться до реклами, хоч немає нічого поганого в рекламних матеріалах, якщо вони марковані, не мають політичного забарвлення і зроблені якісно.
Про особливості викладання медіаетики на відділенні журналістики розповів доцент кафедри журналістики Василь Шаркань. Представив платформу «ДисКурс», де студенти можуть здобувати знання з медіаетики. Юні журналісти послідовно вивчають базові теоретичні поняття, ознайомлюються з міжнародними документами, за методикою кейс-стаді аналізують причини порушення етичних норм.
Тетяна Лебедєва, громадська діячка та медіаменеджерка, членкиня Комісії з журналістської етики наприкінці заходу подякувала організаторам і учасникам, відзначила його актуальність і високий рівень. Закінчилася дискусія підписанням меморандуму між УжНУ та Комісією з журналістської етики.
Валерія Мацола, Марія Бондаренко, студентки відділення журналістики,
фото Володимира Тарасюка