24 роки поспіль в Ужгороді проходить найдавніший і єдиний ромський джазовий фестиваль – «Пап-джаз-фест»! Чотири покоління сім’ї Папів – відомих музикантів – щоразу згуртовують виконавців, які створюють музику для душі. Незважаючи на пандемію, свято відбулося й цього року.
У рамках фестивалю організували різні заходи: лекції, майстер-класи музичного виконавця Енді Мідлтона зі США, а також круглий стіл. Так, 10 листопада в Центрі культур національних меншин Закарпаття учасники круглого столу – організатори «Пап-джаз-фесту», лідери ромської громади, музиканти та музикознавці – дискутували про розвиток джазової музичної освіти й важливість американського джазу. До обговорення долучилися: Віллі Пап-молодший, композитор, один із організаторів фестивалю; Олександр Лях, начальник управління національностей, релігій департаменту культури та національностей Закарпатської ОДА; Мирослав Горват, представник ромської етноспільноти на Закарпатті; Олександр Рукомойніков, саксофоніст та викладач кафедри музичного мистецтва імені Р. М. Глієра; Любомир Радомський, саксофоніст та викладач у Львівській національній музичній академії імені М. В. Лисенка; Томич Ференц, керівник духовного та естрадного оркестрів Ужгородського державного музичного училища імені Д. Є Задора; Сергій Крашенінніков, голова ради громадської організації «Творча майстерня Крашеніннікова». Петро Полтарєв, музикознавець, директор школи джазового та естрадного мистецтва у Києві, доєднався до круглого столу через «Zoom». Учасники дискусії порушили тему впровадження курсів джазового мистецтва в навчальні програми музичних навчальних закладів, а також розглянули питання залучення ромської молоді до музичної освіти. Йшлося і про фінансову підтримку незаможних ромських дітей з метою придбання музичних інструментів для них.
Музикознавець Петро Полтарєв запропонував відкрити навчальний заклад в Ужгороді, який буде займатися проблематикою музично-ромської культури нашої області. «Чому саме Ужгород? Бо в цьому місті завдяки сім’ї Папів сформувався ромський джаз, і тільки тут зібрана ромська культура – традиції та звичаї. Такий заклад був би єдиним в Україні», – наголосив пан Петро. Під час круглого столу він прочитав лекцію про історію американського джазу. Цікаво, що джаз як явище зародився в середовищі африканських племен. Створені ними мелодії були прототипом того, що тепер називають джазом.
24-й фестиваль «Пап-джаз-фест» розпочався 11 листопада у театрі ляльок «Бавка». За традицією його відкрили композиції гурту «Пап-джаз-фест».
«11 листопада – день, в який ми щорічно проводимо фест, адже саме сьогодні моєму батькові, засновникові цього фестивалю, виповнилося б 66 років. Рік видався важким, і я хочу насамперед подякувати тим, хто підтримував мене в організації цієї події. Дякую вам, друзі!», – наголосив Вільгельм Пап, голова товариства музичної культури ромів Закарпаття «Лаутарі», котре є незмінним організатором фестивалю.
Цього року фест підтримали департамент культури, національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації, Міжнародний фонд «Відродження», Посольство США в Україні, Суспільний мовник Закарпаття, Ужгородський національний університет, Ужгородський музичний коледж ім. Дезидерія Задора.
На початку фестивалю Євген Тищук, очільник департаменту культури Закарпатської ОДА, головний режисер Мукачівського драмтеатру, нагородив Вільяма Папа грамотою з нагоди фестивалю, а також за сумлінну працю, високий професіоналізм та вагомий, особистий внесок у розвитку краю. Окрім Віллі, грамоти отримали музичні виконавці, зокрема: Олександр Рукомойніков, саксофоніст та викладач кафедри музичного мистецтва імені Р. М. Глієра та заслужений артист України; Тетяна Шабанова, українська піаністка класичного та джазового напрямів, викладачка Ужгородського коледжу культури і мистецтв, композитор та музикознавець; Томич Ференц, український кларнетист, керівник духовного та естрадного оркестрів Ужгородського державного музичного училища імені Д. Є. Задора, заслужений артист України; Любомир Радомський, саксофоніст викладач у Львівській національній музичній академії імені М. В. Лисенка та ініціатор створення академічного Біг-бенду; Сергій Крашенінніков, джазовий виконавець та музикант, організатор джазових фестивалів, голова ради громадської організації «Творча майстерня Крашеніннікова» та заслужений артист АР Крим, а також саксофоніст Едуард Адам та барабанщик Едуард Пап.
На фестивалі виступили студенти й випускники естрадно-духового оркестру Ужгородського музичного коледжу ім. Дезидерія Задора, Львівського фахового коледжу культури і мистецтв, джазового ансамблю кафедри музичного мистецтва Ужгородського інституту культури і мистецтв, гурт Random Sky, словацьке AMC trio та саксофоніст Енді Мідлтон зі США.
Яскраві кількагодинні виступи джазових виконавців запам’ятаються екстравагантною сучасною музикою, запальною ритмікою. Варто зазначити, що гості з Америки порадували ужгородців чудовим виконанням композицій у стилі американського джазу. Вхід на фестиваль був вільним, тому будь-хто міг відвідати музичне дійство і насолодитися джазовою музикою, яка занурює в атмосферу стародавньої Америки. А для тих, кому комфортніше слухати джаз із дому, головний інформаційний партнер Суспільне Закарпаття записав концерти «Пап-джаз-фесту» і транслюватиме їх на телеканалах Суспільного мовника.
24-й міжнародний «Пап-джаз-фест» відзначився високомистецькими композиціями та відкрив Ужгороду юні таланти. Фінальним акордом фестивалю стала композиція гурту «Пап-джаз-квартет» і саксофоніста Олександра Рукомойніка.
Фестиваль дійсно пройшов на «ура»! Цікаво, що кількість глядачів молодшого покоління була значно більшою, аніж старшого. Аплодисменти було чути навіть за межі театру ляльок, що підтверджує професіоналізм та чудову підготовку музикантів. Із надією зустрічі наступного року виконавці й оргкомітет попрощалися з усіма поціновувачами джазу. Сподіваємося, що наступний, ювілейний ромський фестиваль, подарує ще більше емоцій, оскільки організатори готуються запросити зірок світового рівня. Хочеться, аби задумане здійснилося, а Ужгород вчергове на кілька днів став джазовою столицею України.
Мирослав Лисович, Михайло Коштура, студенти відділення журналістики