Медійний підрозділ УжНУ долучився до освітньої медіакампанії «Вірю – не вірю», яку реалізує до лютого 2022 р. Ужгородський прес-клуб. Метою є підвищення рівня критичного мислення закарпатців, поліпшення стійкості до інформаційних маніпуляцій.

Про проєкт, а також рівень медіаграмотності, необхідність медіаосвіти під час презентації в Ужгородському прес-клубі говорили його голова Ірина Бреза; доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики, декан філологічного факультету Юрій Бідзіля; заступник міського голови Ужгорода Василь Пинзеник.

Ірина Бреза розповіла, що серед проєктних заходів – підготовка інформаційно-освітньої продукції, якісного медіаконтенту, проведення різноманітних акцій та заходів. Вже підготовлено серію публікацій, інформативні відеоролики тощо. Важливим є об’єднання зусиль медіа, влади та громади у просуванні інформаційної освіти.

«Тільки у Facebook (дослідження «Як не стати овочем» та «SemanticForce») за минулий рік 61% українських користувачів публікували матеріали з ресурсів-смітників, майже 40% поширювали маніпулятивну інформацію. Згідно з цим дослідженням, 70% закарпатців не дотримуються інфогігієни. Особливістю області є те, що тут систематично застосовуються маніпуляції, поширюються фейки, пов’язані з безпекою державних кордонів, цілісності держави та розпалом міжнаціональної ворожнечі. Від нерозбірливості в інформації страждає не тільки обізнаність та освіченість громадян, але ставиться під загрозу здоров’я нації, національна безпека, розвиток економіки. При цьому ЗМІ, які працюють за журналістськими стандартами, втрачають аудиторію та стимул працювати якісно», – вважає голова Ужгородського прес-клубу.

Одні з перших у світі, хто порушив тему медіаграмотності та незбалансованості інформації в медіа, були британці, – зазначив доктор наук із соціальних комунікацій, професор кафедри журналістики, декан філологічного факультету Юрій Бідзіля.

«В умовах України і посттоталітарного суспільства ця проблема є набагато глибшою. Пов’язана з тим, що старше покоління будь-яку інформацію сприймає без перевірки. Медіагігієна в нас на дуже низькому рівні, аудиторія не привчена не перевіряти інформацію. Тому важливо, щоб у шкільній програмі була медіаграмотність. Це має бути окрема навчальна дисципліна, починаючи від молодшого шкільного віку. У перспективі медіаграмотність необхідно сегментувати за окремими напрямами, за віковими категоріями, за проблематикою» – пояснює Юрій Бідзіля.

Підтримав науковця Василь Пинзеник, заступник міського голови Ужгорода: «Якщо ви читаєте новину на якомусь сайті, перевірте, коли він зареєстрований, хто є власником ресурсу, шеф-редактором.  Дуже багато з тих ресурсів, які пропагують фейки, не подають ні своїх власників, ні шефредакторів. Крім того, радив би звертати увагу на ресурси, які не містять pop-up реклами. Видання, що себе поважає, не дозволить спамити своїх споживачів».

У рамках проєкту його виконавці готують короткі освітні відео, які можна переглянути в «YouTube».

За інформацією Ужгородського прес-клубу

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.