У межах Клубу свідомих громадянських журналістів, що віднедавна працює на базі Ужгородського пресклубу, 11 червня відбувся перший тренінг. Його присвятили фейкам, дезінформації, пропаганді, а провела захід експертка з питань фактчекінгу, пропаганди та медіаграмотності, тренерка, спів засновниця проекту «StopFake» Ольга Юркова. Під час 5-годинного заходу вона навчала присутніх журналістів, студентів, блогерів, фоловерів виявляти фейки, розрізняти маніпулятивну, неправдиву інформацію, проводити фактчекінг, а також спростовувати міфи про Україну та Закарпаття зокрема.
Пані Ольга запропонувала присутнім цікаві презентації, практичні завдання, інструменти для перевірки фактів, фотографій, відео. Найважливіше з 5-годинного заходу пропонуємо в цій публікації.
Пропаганду від інформування, за словами Ольги Юркової, можна відрізнити за певними критеріями. Так, перша зорієнтована на вплив, апелює до людських емоцій та почуттів, може викликати гордість, ненависть, страх, жах, відчуття приналежності до чогось, бажання діяти. Існує дуже багато методів її поширення, серед яких – перебільшення, підтасування фактів, повторення, переключення уваги тощо. Результатом ефективної пропаганди є залучення до дії, зміна поглядів, уплив на світогляд людини. Пропаганда як форма комунікації завжди цілеспрямована; можлива завдяки застосуванню маніпулятивних технік; упливає на ставлення до певних явищ; може мати різні форми й використовувати різноманітні засоби (листівки, матеріали в медіа, виступи політиків, блогерів, мережі ботів і тролів); може ґрунтуватися на частково правдивій інформації.
Ольга ЮрковаЕкспертка розповіла, що за період існування проекту «StopFake» команді вдалося спростувати близько 4 тисяч фейків. Сьогодні сайт є своєрідним банком фейків, інформація на ньому доступна 13-ма мовами.
Не варто плутати фейк із маніпуляцією, адже вони мають різне походження, спрямування, особливості поширення. Так, фейк завжди створюють навмисно і видають за правду, однак найчастіше це повністю вигадана інформація. Метою поширення може бути розвага, бажання розкрутити свій блог, сайт тощо. Пані Ольга називає фейк інструментом пропаганди, зазначає, що він спотворює реальність, підриває довіру до медіа, а також має накопичувальний ефект. Натомість маніпуляція є технікою цілеспрямованого викривлення інформації для формування певного враження. Її намагаються приховати, оскільки маніпуляція перестає працювати, якщо її розпізнає суб’єкт, на який вона спрямована. Зазвичай маніпулюють у межах пропагандистських та дезінформаційних кампаній. Останні, зокрема, можуть організовувати з метою отримання економічної вигоди, обману громадськості. Ольга Юркова називає 7 типів дезінформації: сатира чи пародія (меми); відсутність зв’язку між заголовком і текстом; хибний баланс думок; правдивий контент і неправдивий бекграунд; анонімний контент; маніпулятивний контент; стовідсотковий фейк.
Команда «StopFake» проводила дослідження фейків, що активно поширюються в Україні, підживлюються російськими медіа. Щодо тематичного спрямування, на першому місці – фейки на тему армії, а також неправдива інформація про втручання США у війну, про збройний переворот, територіальну дезінтеграцію України.
Запідозрити фейки можна, якщо в новині немає відповідей на основні запитання (Що? Де? Коли? Як? Чому?); недотримані журналістські стандарти; відсутні джерела інформації; є емоційно забарвлені слова; новину не поширюють серйозні медіа; у матеріалі штучно поєднані не пов’язані між собою факти.
Наприкінці тренінгу Ольга Юркова продемонструвала інструменти перевірки фотофейків. Зазначила, що вони дуже легко й швидко поширюються, водночас є найпростішими для спростування, адже це можуть зробити нефахівці з використанням Google-зображень.
Безумовно, людині без спеціальної освіти, відповідної підготовки важко зрозуміти дезінформацію, провести фактчекінг, та й фізично не можна перевірити кожну важливу новину. Пані Ольга зазначає, що це справа експертів, натомість аудиторію закликає обрати собі 5 якісних медіа й орієнтуватися на них.
Якщо ви все ж побачили у стрічці новин чи в соцмережах підозрілий контент, що апелює до емоцій, не поширюйте його одразу. Скористайтеся таким чек-листом:
- Прочитайте / подивіться уважно повідомлення.
- Знайдіть першоджерело.
- Подумайте про те, чи надійне джерело.
- Перевірте покликання.
- Визначте, чи відповідає заголовок змісту.
- Спробуйте з’ясувати, чи не упереджений автор.
- Перевірте дату публікації.
- Подивіться, що про цю новину повідомляють медіа з хорошою репутацією.
Інформаційна гігієна дуже важлива в сучасному суспільстві. Проєкт Клуб свідомих громадянських журналістів спрямований на вироблення саме таких навичок. Його ініціював Ужгородський пресклуб за підтримки відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Підтримують проєкт відділення журналістики УжНУ та регіональний представник Інституту масової інформації. У межах Клубу запланована серія тренінгів для підвищення обізнаності тих, хто активно поширює суспільно важливий контент, аби вони уважно обирали інформацію, розуміли наслідки її поширення. Оголошення про наступні тренінги шукайте на сторінці Клубу в соцмережі «Фейсбук».
Наталія Толочко, фото авторки та зі сторінки Клубу свідомих громадянських журналістів у соцмережі «Фейсбук»