Ернесто Шатро руйнує усталені в суспільстві стереотипи щодо ромів. Він – цікавий співбесідник, колишній журналіст ромської програми на «UA: Закарпаття», тренер з особистісних тренінгів для ромської молоді, зразковий батько, організатор футбольних трансферів… Про ставлення до віри, виховання сина-футболіста, проблеми ромів України та любов до Закарпаття Ернесто розповів під час нашої розмови.
Народився Ернесто на Запоріжжі, у місті Пологах. Там здобув першу вищу освіту, опісля перебрався до Києва, де жив упродовж 10 років. З 2013 року почав допомагати ромам Закарпаття. У 2016 році потрапив до Ужгорода, де одружився та прожив три роки, активно долучався до розвитку й поліпшення ромського життя в регіоні. Розповідаючи про Ужгород, він згадує тільки найкраще і зізнається в любові до міста: «Спокійне, затишне містечко. Кордони поруч – можна їздити, відпочивати. Переваги: клімат, після Києва – розмірене життя, природа, гори, люди. Найліпше місто для життя!».
Минуло понад рік, як Ернесто поїхав з України. Спочатку мешкав у Будапешті, а останні п’ять місяців проживає в Жероні. Займається футбольними трансферами, журналістикою, освітніми платформами для ромської молоді та найбільше присвячує себе вихованню дворічного сина Ромео. Ернесто впевнений: у хлопчика успішне футбольне майбутнє, тому вони щодня тренуються. Стрижнем життя нашого співрозмовника є віра, яка мотивує його рухатися вперед: «Не релігія, а саме віра є для мене пріоритетом. Майже 20 років, як я увірував серйозно. Пережив живу зустріч із Господом, і моє життя дуже змінилося. Я пішов іншим шляхом, він допоміг зрозуміти моє покликання. Я займаюся улюбленою справою і знаю, що буду робити це до кінця життя. Чому не здаюся? Тому що знаю: Бог – живий, а попереду – вічне життя і треба мати віру, що Господь – спаситель».
У ромів є такі правила виховання дітей: дівчат виховують жінки, а хлопчиків – чоловіки, аби виховати справжнього захисника. Дворічний син Ернесто вже тренується з м’ячем, і на це є причини: «Бог мені сказав, що Ромео буде футболістом. Я сам раніше займався футболом, але батьки не відпустили на навчання до академії. Я переконаний, що в сина вийде стати футболістом, тому я перевіз його до Іспанії. І сам займаюся футбольними трансферами та переглядами. Тому через 2 роки будемо вступати до футбольної школи ФК «Барселона», а потім – до академії. Всевишній зробив так, що ми раніше тут опинилися (завдяки футбольному бізнесу Ернесто – Авт.). Син адаптується, звикне до клімату. Вивчаємо іспанську та каталанську мови».
Власним прикладом Ернесто доводить, що, аби досягти успіху, треба вірити в себе та рухатися вперед. І цю думку намагається донести до співвітчизників – ромів України. В Ужгороді він працював на Суспільному мовнику в ромській радіопрограмі «Романо джівіпен», допомагав у таборах, а також відстоювати справедливість щодо ромів у лікарнях та школах. Сьогодні продовжує поліпшувати життя ромів, проводить для них тренінги. Під час розмови з нами вперше розказав про майбутню освітню платформу для ромів: «Три роки в Ужгороді я проводив тренінги, заснував «Ромський тренінговий центр», де навчалися десятки ромів. Хтось із них успішно закінчив школу, хтось вступив до УжНУ. Сьогодні – другий етап навчання, під час якого будемо проводити тренінги спільно з Ілоною Лєбєдєвою – ромкою з Росії. Я – про особистісний розвиток, вона – з роботи в Інтернеті, основ копірайтингу. Є запит на таку освіту, тому ми вирішили створити спільний соціальний проєкт. Ви, мабуть, перший журналіст, хто про це дізнається. Це буде ромська академія «Remote» (з англ. пульт – Авт.). Навчання відбуватиметься і онлайн, і офлайн. Будуть викладачі різних національностей, спочатку – для українськомовної та російськомовної молоді. Це буде перша така академія, де роми будуть здобувати і знання, і мотивацію, і певні перспективи».
Представник ромського етносу переконує, що ніколи не відчував до себе упередженого ставлення. Однак стереотипному мисленню щодо ромів суттєво сприяють ЗМІ: «Я працюю в європейській асоціації МГО «Новомедіа», спільно з сином веду проєкт «Fathers Son Tеам», який поки що існує в «YouTube», але плануємо його транслювати і на телебаченні. Щодо упередженого ставлення… Саме журналісти акцентують увагу на національних відмінностях, підкреслюють це. Якщо українець, скажуть – «чоловік, стільки-то років», а якщо ром, кавказець або єврей – обов’язково вкажуть на етнічну приналежність. Я вважаю, що це сприяє ненависті, це неправильно».
Медіапроєкт «Fathers Son Tеам» – це одне з основних занять Ернесто. Зараз він збирає матеріали, щодня у «Фейсбуці» розповідає про тренування з сином та віру. А почався проєкт із перших хвилин життя малюка: є відео пологів дружини Ернесто, його молитва за сина, благословення батька. Перші кроки Ромео, перші тренування з футбольним м’ячем, – все це Ернесто фіксує щодня. «Одна з ліній цього проєкту – син, його успіхи від самого народження до успіху у футболі. Стараюся бути прикладом для багатьох. Показати, як зі звичайного хлопчика (бо ми звичайна ромська родина, і Ромео встиг трошки пожити в бабусі – у таборі на Радванці) він стане зіркою футболу», – розповідає Е. Шатро.
Ромам доводиться долати чимало труднощів у суспільстві. ЗМІ транслюють стереотипи про меншину, окремі чиновники відверто дискримінують представників цього етносу. Ернесто стверджує, що у ромів і до пандемії були проблеми, а в цей період вони ще більше загострилися: «Тиждень добивалися, аби взяли аналізи на коронавірус у пастора, серце якого, на жаль, зупинилося. Таке ставлення відбувається з різних причин: по-перше – деякі роми самі не дуже дотримуються карантину, по-друге – лікарі, до яких звертаються ромські сім’ї, відмовляють їм у допомозі. Коли кажеш, що серед ромів багато освічених людей: музикантів, доцентів, депутатів, кандидатів, – людям дуже складно в це повірити. Ромам завжди було вдвічі складніше, а зараз – іще більше». Іспанія зазнала значних втрат від коронавірусу, тож сім’я Ернесто, як і більшість людей, перебувала вдома на тривалому карантині: «Карантин в Іспанії дуже потужний. Ми сиділи майже 1,5 місяці вдома. Добре, що в нас пологий дах, і ми могли там проводити час, тренуватися та відпочивати. За необхідності одна людина могла виходити в магазин. Жителі сумлінно дотримувалися карантину із самого початку, а зараз уже відкриті невеличкі кав’ярні, магазини. Під час карантину я сформував багато корисних звичок: дихаю за Віном Хофом, випиваю склянку води зранку, приймаю контрастний душ, слухаю Слово Боже, молюся, тренуюся, їжджу щовечора на велотренажері, вивчаю іспанську. Я пройшов чотири дистанційні курси, почав їх проводити з Ілоною Лєбєдєвою. Багато корисного зробив. Спланував життя на 9 років уперед і буду поступово рухатися до мети. Я виходжу з карантину абсолютно новою людиною».
Наостанок ми спитали в Ернесто, що би він порадив ромам України? Він відповів коротко і влучно: «Вірити в Бога. І в радісні часи, й особливо – у непрості. Вчитися, не здаватися, не звертати увагу на стереотипи та дискримінацію, наскільки це можливо. Йти до цілі та вірити в Бога, який буде допомагати та благословляти».Як представник ромської національності, Ернесто об’єктивно розуміє всі проблеми та негаразди – як усередині меншини, так і в країні. На його думку, медіа повинні допомагати подоланню стереотипів і дискримінації, оскільки надмірне акцентування на національних відмінностях спричинює упереджене ставлення та вияви нетолерантності щодо ромського етносу.
Анастасія Шапар, студентка відділення журналістики