В умовах війни кожен бореться на своєму полі. Для військових – це захист кордонів, які визнані усім світом та деокупація територій, для медійників – інформаційна війна, яка має на меті послабити моральні й матеріальні сили супротивника та посилити власні. На цій передовій оборону тримають представники ЗМІ, однак поки що роблять це за старими правилами. Для вступу до Європейського Союзу Україна має виконати низку реформ, серед яких – реформа медійної сфери, що триває з 31 березня 2023 року, відколи набув чинності Закон України «Про медіа».
1 травня у Закарпатській ОВА відбулася зустріч із представниками регіональних медіа і провайдерами програмних послуг для обговорення окремих положень нового Закону. Захід ініціював департамент стратегічних комунікацій, національностей та релігій обласної військової адміністрації та представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Закарпатській області Володимир Цаповський. Учасниками були й журналісти-третьокурсники Ужгородського національного університету.
Метою цієї зустрічі було ознайомлення з основними змінами на медіаринку, зокрема реєстрацією друкованих та онлайн-медіа, питаннями співрегулювання, особливостями мовлення для національних меншин тощо. Новели Закону пояснював член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Максим Онопрієнко. Відкривав захід заступник голови Закарпатської ОВА Олександр Пацкан. Також із журналістами й провайдерами спілкувалися директор департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій ОВА Роман Молдавчук, начальниця відділу державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та громадських формувань у Закарпатській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Мін’юсту Тетяна Маркусь.
Зліва – Максим Онопрієнко, справа – Олександр ПацканПредставник Нацради наголосив, що наразі триває доопрацювання підзаконних актів і запросив до участі й закарпатських медійників. «Медійне законодавство було застарілим. Ми жили за законами 90-х років. По-друге, на мою думку, такий закон потрібно було ухвалити вже давно, тоді б не було таких наслідків, як зараз», – зазначив Максим Онопрієнко. Також він нагадав, що прийняття Закону «Про медіа» – одна з головних вимог для вступу нашої країни до Європейського Союзу.
Серед основних тез, які обговорили на зустрічі:
– усі нормативно-правові акти, що стосуються Закону, мають бути розроблені і затверджені до 30 червня 2023 року;
– компанії та телерадіомовники будуть перенесені до Реєстру суб’єктів у сфері медіа;
– всі медіа повинні бути зареєстрованими. Виключення – онлайн-медіа (за власним бажанням). Для тих, хто є в реєстрі – діють значні привілеї;
– створюються органи співрегулювання у 5 сферах (аудіовізуальних медіа, аудіальних, друкованих; онлайн та платформ суспільного доступу до відео);
– радіомовники, які мали ліцензії Нацради станом на 31 березня, будуть перенесені до Реєстру суб’єктів у сфері медіа. Натомість, суб’єкти, які здійснюють мовлення без використання радіочастотного спектра, набувають статусу реєстраторів.
Відомо, що Закон «Про медіа» – насамперед про взаємовідносини держави в особі незалежного регулятора, а також гравців медіаринку. Він підлаштовує українське медіазаконодавство під європейське, впорядковує правила роботи на медіаринку, суворо встановлює право незалежного медіарегулятора, коли є необхідність захисту медійного простору.
«Над законопроєктом «Про медіа» працювали 10 років. До обговорення та розробки нормативної бази були залучені не лише народні депутати, а й представники медіабізнесу, Нацради з питань телебачення та радіомовлення, громадського сектору, а також європейські партнери України», – зазначила в коментарі нашому виданню Марина Чепа-Марковці, заступник начальника управління-начальник відділу комунікацій з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації, управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій Закарпатської ОДА.
З-поміж позитивних напрацювань, які називає Марина Чепа-Марковці, – те, що вперше в історії України створюється механізм притягнення до відповідальності онлайн-медіа та друкованих медіа, а також певних категорій аудіовізуальних медіа (VOD платформи) за поширення ними протиправного контенту.
Також новий закон запроваджує на українському медійному ринку новий тип відносин між медіа та державними органами – співрегулювання. Метою співрегулювання є забезпечення участі суб’єктів у сфері медіа в розробленні й визначенні вимог до змісту інформації та недопущення цензури і зловживання свободою слова
У прикінцевих і перехідних положеннях закону зазначено окремі норми, які набирають чинності в різний час. Зокрема, щодо обсягів мовлення державною мовою, кількості національного та європейського продуктів, особливості застосування заходів реагування на порушення у сфері медіа, а також про особливості і строки перереєстрації друкованих медіа.
Отже, закон декларує багато нововведень, які торкаються усіх медіа: телебачення, радіомовлення, друкованих та онлайнових, навіть власників ютуб-каналів. За час незалежної України вперше створили й механізм притягнення до відповідальності «недобросовісних» медіа, які поширюють незаконний контент. Документ визначає правові засади діяльності в Україні суб’єктів у сфері медіа, а також засади державного управління, регулювання та нагляду у цій сфері, зокрема в умовах російсько-української війни.
Презентацію з роз’ясненням Закону можна завантажити тут.
Мирослав Лисович, Софія Бурда, студенти кафедри журналістики
Фото Закарпатської ОВА