7 листопада в УжНУ відбулася онлайн-дискусія на тему «Чи має словацька мова потенціал бути гендерно збалансованою мовою?». Її організувала й модерувала лекторка кафедри словацької філології, професорка Яна Кесселова. До заходу долучилися науковці, передкладачі й студенти з університетів Дніпра, Львова, а також Словаччини і Болгарії. Захід підтримало Генеральне консульство Словацької Республіки в Ужгороді.
Дискусію відкрила завідувачка кафедри словацької мови Наталія Петріца. Доповідачка – докторка філософії Луїза Урбанцова – зауважила, що питання гендерної збалансованості в мові є проблемним. Так, у словацькій побутують чоловічий і жіночий роди, однак традиційно чоловічий може використовуватися щодо чоловіків і жінок, а жіночий – тільки щодо жінок. Прибічники гендерної рівності в мові відстоюють право окремого звертання і до чоловіка, і до жінки.
Ще одним проблемним питанням є використання в мові «нейтрального / спільного роду», коли людина не визначилася зі статтю, змінила її або не ідентифікує себе з чоловіком чи жінкою. Пані Луїза прочитала фрагмент із книги «Dievča, žena, iné» (автори B. Evaristo, preložila L Halová), де авторка використовує таку форму невизначеного роду.
Свою позицію щодо використання фемінітивів представила доцентка філологічного факультету Університету ім. Яна Коменського в Братиславі, директорка центру для вивчення словацької мови як іноземної «Studia Academica Slovaca» Янка Пекаровичова. На її думку, змінювати мову примусово, підлаштовуючи її під сучасні тенденції, не варто. Фемінітиви мають вживатися природно в текстах, комунікативних ситуаціях.
Своє ставлення до обговорюваної проблеми також висловила доцентка кафедри УжНУ Леся Буднікова. На її думку, використання фемінітивів важливе, бо якщо жінка обіймає певні посади, то має бути й відповідна назва, звернення до неї. Традиція виділення жінок і чоловіків у словацькій мові триваліша, ніж в українській. Натомість у болгарській мові фемінітивів поки що уникають.
Наприкінці дискусії висловилися доцентки Львівського національного університету імені Івана Франка та Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.
Докладніше про питання гендерної рівності в словацькій мові можна прочитати у виданні «Prechyľovanie: áno – nie», що доступне на сайті Інституту мовознавства Ľ. Štúr SAV у Братиславі.
Рената Касинець, Валерія Бабич, студентки 2 курсу відділення журналістики