В Ужгородському прес-клубі відбулося засідання, головною темою якого стала «Співпраця ЗМІ та громадських організації у забезпеченні інформаційних потреб нацменшин Закарпаття».

Йшлося про видання для нацменшин на Закарпатті, медійні проекти громадського сектору, співпрацю ЗМІ тощо, – повідомляє видання “Заголовок”.

Юрій Бідзіля,завідувач кафедри журналістики УжНУ, який періодично здійснює моніторинг ЗМІ, зауважив, що найкраще інформаційні потреби нацменшин забезпечені в угорськомовному середовищі. «Угорськомовних видань не тільки зареєстрована велика кількість, їх багато і виходить. Із словацькомовних вийшов один номер «Слов’янського слова». Стосовно громадських організацій, то найбільше їх серед ромів. Але не всі активно діють. На відміну від угорських НДО, які займається не тільки культурницькою, але й суспільною роботою, – каже Юрій Бідзіля. — Взагалі забезпечення інформацією національних меншин, яких є велика кількість на Закарпатті, — важлива проблема. Проте на неї не звертають увагу в Києві. Мова, якою повинні говорити про Україну, має бути рідна мова тих, хто тут живе. Важливо, щоб до громадян нашої держави говорили їхньою мовою, щоб вони не черпали інформацію з неперевірених джерел».

Наступного року виповнюється 100 років з часу виходу першого номеру «Kárpáti Igaz Szó» угорськомовної газети Закарпаття. Сьогодні видання виходить двічі на тиждень: у четвер це 24-сторінкова кольорова газета, у суботу- 8-ми сторінкова. Детальніше про роботу редакції та нові проекти розповів Юрій Дунда,головний редактор „Kárpáti Igaz Szó UA-Online”. «У цьому році ми почали пілотний проект „Kárpáti Igaz Szó UA-Online”. Багато хто питає, яка мета, навіщо? Думали, що ми виконуємо вимоги «мовного» закону. Але мотивація у нас була інша: за останні 2 роки почалися незрозумілі політичні протистояння, незрозумілі речі в українсько-угорському середовищі. І все це роздмухувала не закарпатська преса, а київські медіа. У закарпатському угорському середовищі немає сепаратистських намірів, а існує толерантність, повага один до одного. Ми всі дружно живемо. Тільки один приклад, якщо взяти закарпатця, який народився 100 років тому і ще живе, то він автоматично був громадянином 5-ти країн, не покидаючи території. І Австро-Угорщини, і Чехословаччини, і Радянського Союзу, України.

Це пояснення того, що Закарпаття специфічний регіон. І тому ми запустили україномовну версію газети. Ми хочемо, щоб люди нас трохи більше зрозуміли, ми не можемо інакше до україномовних читачів донести своє бачення. На сайті у нас є колонка автора, рубрика «Угорці Закарпаття». Двічі на тиждень даємо інтерв’ю з угорськими громадськими діячами, перекладаємо українською. Маємо також рубрику «Угорська правда», в якій публікуємо актуальні суспільно-політичні новини. Україномовна версія отримує хороші відгуки. Такий проект – це своєрідний місток між українськими та угорськими читачами. Ми повинні працювати, а не шукати речі, які роз’єднують». За словами Юрія Дунди, це стереотип, що угорськомовні читачі Закарпаття не цікавляться Україною, а налаштовані на Будапешт. «Ні, навпаки. Їх тяжко назвати аполітичними. Бачимо на онлайн-версії газети, що угорські читачі дуже цікавляться політичними українськими новинами. А через мовні бар’єри не завжди можуть прочитати, що робиться в Києві та рівні держави».

Юрій Дунда також додав, що в області виходять ще два тижневика, обидва у Берегові. Також працює угорське ТБ «21 канал».

Протягом 11 років на Закарпатті виходила ромська газета «Романі Яг». Фінансову підтримку надавав Міжнародний Фонд Відродження. Про це розповіла Євгенія Навроцька,медіаекспертка з ромської проблематики, редакторка газети. «Але згодом МФВ змінив стратегію і почав підтримувати он-лайн видання. А державну підтримку нам обіцяли, але на практиці нічого не було. Потім фонд відродження поміняв стратегію, цікавлять он-лайн видання, – згадує Євгенія Навроцька. – Тоді Мирослав Горват створив сайт, протягом 3 років ми виставляли актуальну інформацію. Інколи друкували статті. Цей сайт теж закрився і тоді ми перейшли на ТБ, але згодом і там скоротили працівників та рубрики». Євгенія Навроцька розповіла, що серед ромів є унікальні люди і варто розповідати про них, а не поширювати стереотипи про ромів.

Серія відеоісторій про ромів готується в рамках іншого проекту. Про деталі розповів Володимир Навроцький,керівник КАПЛ “Вестед”,експерт проекту “Справедливість для ромів в Україні”: «З 2012 року я проводив моніторинг української преси стосовно ромської тематики. Коли намагалися когось звинуватити, то це в 70% були роми. Чому такий великий відсоток не дуже позитивних новин про ромів? Найпростіше виставити скандальну. Ніхто не шукає хорошого, позитивної новини. Можна чекати, коли такі з’являться. А можна почати збирати по крупицях. Тому з липня до кінця року ми плануємо підготувати 10 відеопрограм позитивного змісту про ромів. Щоб змінювалися стереотипи, щоб змінювалася думка, що роми живуть на соціалку, не хочуть інтегруватися у суспільство».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *