Щодня ми бачимо різноманітні символи, знаки, але не завжди можемо інтерпретувати їх, оскільки дуже тонка грань між сприйняттям знака і розумінням, зіставленням його з реальним життям.
22 травня на філологічному факультеті в межах проекту «Сприяння етнічній толерантності в Закарпатті шляхом запуску мультимедійної платформи» відбувся майстер-клас, спрямований на ознайомлення з різноманітними знаками-символами.
Захід розпочинав завідувач кафедри журналістики, керівник проекту Юрій Бідзіля, який зосередив увагу на особливостях нашого регіону, етнічній строкатості та, з іншого боку, єдності.
Майстер-клас мав інформаційно-пізнавальне спрямування. Передусім про роль знаково-символічної складової у міжетнічній комунікації розповіла доцент кафедри журналістики Олеся Барчан.
«Кожен народ має свої особливі стосунки із знаками та символами. Все, що ми спостерігаємо у житті, має знаково-символічну природу. Один із найвідоміших дослідників у цій галузі Чарльз Пірс казав, що ми не можемо думати без посередництва знаків», – зауважила Олеся Барчан. Вона коротко ознайомила присутніх з історією семіотики – науки про знаки, символи.
Після виступу Олесі Василівни власні дослідження з теми «Знаково-символічна складова міжетнічної комунікації» презентували першокурсники відділення журналістики. Нікіта Гросош розповів про знакову систему кельтів, Алла Ревай та Яна Бурдун у презентації «Давні знаки та символи у світі» показали найперші знаки людства та пояснили їхнє значення. Діана Шарко і Тетяна Голяк розповідали про сучасні символи у журналістиці. А «Знакову систему в рекламі» презентували майбутні рекламістки Анастасія Шапарь та Ніколетта Щербанич.
Найцікавішим елементом заходу стало створення символу відділення журналістики. Із підготованих Діаною Магоч та Олександрою Шаламай символів кожен присутній міг обрати той, що асоціюється з цією галуззю.
У третій частині майстер-класу з особливостями використання символів в українській вишиванці Закарпаття учасників ознайомила засновниця студії вивчення традиційної української вишивки «Косиця» Тетяна Когутич: «Вишивка – набір знаків, певний вид письма, яким послуговувалися наші предки. Варто зазначити, що символи на вишивках є спільними для різних народів, які населяють нашу землю, – розповіла пані Тетяна. – Зараз є два табори у «вишивковій тусівці». Одні трактують вишиванку як дійсний набір символів, вишитий з певною метою, а інші ж вважають, що вишивали жінки так, як їм подобалося, без чіткої мети».
Наприкінці воркшопу учасники традиційно зробили фото на згадку.
Вікторія Кенідра