Михайло Шмуляк проживає на окраїні Румунії, що межує із Закарпаттям, у селі Луг над Тисою (рум. – Lunca la Tisa). На протилежному березі Тиси розташувалося українське село Луг, що колись було одним цілим із румунським Лугом над Тисою. Михайло народився 1966 року в українській сім’ї, тому рідною вважає українську мову. Хлопець закінчив румунську 8-річну школу, після чого отримав педагогічну освіту в єдиному україномовному ліцеї імені Тараса Шевченка, що знаходиться в місті Сигіт-Мармароський. Більшу частину свого життя Михайло проживає в Румунії, але Україну теж вважає своєю батьківщиною.

– Михайле, скажи відверто, ким себе вважаєш – румуном чи українцем?

– Чесно кажучи, з народження маю румунське громадянство і нині є представником румунського етносу. Але в глибині душі іноді відчуваю себе справжнім українцем, адже моя родина – з України. Свого часу по Тисі проліг кордон через українське село Луг: ліва частина відійшла до Румунії, права – до УРСР. Так склалося, що поділ села розлучив деякі сім’ї, багато моїх родичів залишилися в Україні. Був зруйнований міст, який сполучав село через річку, і встановлено кордон, тож моя сім’я опинилася в Румунії. Знаю, що в той час майже півтисячі людей перейшли на румунську територію, незважаючи на належність до українського народу.

– А якщо порівнювати ці дві країни, то в чому переваги й недоліки кожної з них?

– Це дуже складне питання. В обох країн є свої позитивні і негативні риси. Значною перевагою Румунії, безсумнівно, є її належність до Європейського Союзу, завдяки чому громадяни можуть вільно пересуватися всією Європою. Також, на мою думку, в Румунії організація державного устрою на кращому рівні. Але стосовно України, то вона значно більше приваблює туристів своєю природою. А ще в Україні найкрасивіші дівчата (Усміхається. – Авт.).

– Чи володіють жителі румунського Лугу українською мовою?

– У моїй сім’ї спілкуються тільки українською. Українську мову знають майже всі, її вивчають у школах. Деякі старші люди навіть румунської не знають, а спілкуються українським діалектом. Але українська мова настільки поширена лише у нашій місцевості. В інших населених пунктах, розташованих на кордоні, українською майже не володіють.

 – У Румунії є українська преса?

– Знаю про дві газети, які виходять у нашому регіоні. Вони називаються «Вільне слово» та «Наш голос». Але, чесно кажучи, не люблю читати місцеву пресу.

– Що ти можеш розповісти про культуру, традиції, кухню України та Румунії? У чому схожість?

– І Україна, і Румунія мають багату культуру, ці народи дуже колоритні та запальні. Кухня майже не відрізняється, хіба що в Румунії не знають про таку страву, як пельмені.

– А чи хотів би ти переїхати до України?

– Поки що над цим не думав. Якщо так складеться життя, то чому б ні. Але поки що я подорожую іншими країнами, багато часу проводжу і в Румунії, і в Україні. Україна має чимало перспектив, хоча і втрачає багато через владу. Та думаю, якщо ситуація в країні вирішиться, то Україна матиме хороше майбутнє.

Ніна Шпиток, студентка відділення журналістики

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.