Угорці – найбільша нацменшина Закарпаття. Згідно з останнім переписом, в області проживає понад 151 тисяча угорців. Один із представників чисельної спільноти, активний громадянин Закарпаття, обласний депутат Йожеф Баторі поспілкувався зі студенткою відділення журналістики.

– У 2015 році Ви отримали нагороду від районної ради. У грудні цього року здобули відповідну відзнаку й від облради. Розкажіть про свою діяльність.

– Першу свою відзнаку – Почесний громадянин Ужгородщини – я отримав за п’ятнадцятирічну діяльність у сфері гуманітарної допомоги на Закарпатті. До прикладу, це відновлення амбулаторій та ФАПів, сприяння ромському етносу. Безпосередній контроль за дитсадками, школами, які знаходяться у наших громадах, був одним із моїх пріоритетних завдань. Нагороду від обласної ради я здобув за активну діяльність, найважливішим підсумком чого стала здача будівлі нової школи в селі Саловка.

– Як Ви налагоджуєте співпрацю із закордонними благодійниками?

– Є багато проектів, які потребують доопрацювання та фінансування, і до їхньої реалізації я залучаю закордонних інвесторів. Тобто те, що не може зробити держава, роблять вони. Наприклад, зараз відбувається підтримка паліативного відділення лікарні у Великій Доброні.

– Ви дуже добре володієте українською мовою. Нині ж на Закарпатті доволі складна мовна ситуація. Які кроки, на Вашу думку, потрібно зробити, аби угорці вільно володіли українською?

– Державну мову повинні знати всі, це навіть не має обговорюватися. Але для цього представникам нацменшин потрібно створити всі умови для навчання. Варто змінити методику викладання, підготувати відповідні підручники. Потрібно давати більше уроків української мови, адже 2-3 години на тиждень – це дуже мало. У нашого Товариства угорських педагогів Закарпаття є програма, яка пропонує певні кроки із врегулювання цього питання, сподіваємося, її візьмуть до уваги. Я вважаю, що викладати фізику, математику, хімію, біологію українською мовою зараз недоречно, адже дитина ще не встигла опанувати саму мову. Полякам, чехам легше у цьому плані, адже вони говорять слов’янськими мовами, тож їм простіше зрозуміти матеріал українською.

– Чи підтримують ваші думки представники угорського етносу?

– Я сподіваюся, що кожен, хто певним чином цікавиться мовною проблематикою, дотримується такої позиції. Безпосередню реакцію на реформу я не моніторив, проте чув чимало схожих думок. Можу сказати точно, що з цим твердженням погодяться майже всі: не потрібно примусово вимагати знання мови, ми самі хочемо навчитися української, проте для цього потрібен час і відповіді умови.

Вікторія Кенідра, студентка відділення журналістики

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.