18 квітня доцент кафедри журналістики Володимир Тарасюк провів для студентів спеціальності «Журналістика» та «Реклама і PR» тренінг  на тему «Фактчекінгові технології в журналістських розслідуваннях на прикладі поліетнічного регіону». Зосередився, зокрема, на понятті фактчекінгу, його меті, принципах пошуку інформації в онлайні.

Нещодавно Володимир Тарасюк повернувся з триденного семінару, присвяченого перевірці фактів – «Можливості та перспективи регіонального фактекінгу», що тривав у рамках проекту  «Посилення громадського контролю в регіонах України ІІ», який реалізує чеська громадська організація «Асоціація з міжнародних питань» (АМО, www.amo.cz) за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Там викладач відділення журналістики почерпнув для себе багато нової інформації та поділився нею зі студентами.

«Завдання викладачів – не лише читати лекції і проводити практичні. Ми також вчимося, здобуваємо досвід та в подальшому ділимося ним із вами» – зазначив Володимир Юрійович на початку зустрічі.

Варто зазначити, що тренінг на тему фактчекінгу на відділенні журналістики проводиться не вперше. Вже є і досягнення: минулоріч студентка четвертого курсу відділення журналістики Ольга Брайлян виборола третє місце у всеукраїнському конкурсі з перевірки фактів.

Що таке фактчекінг?

Фактчек – перевірка факту, що міститься в інформаційному носії й об’єкті. У широкому розумінні це – метод журналістського розслідування, який не тільки перевіряє достовірність факту, але й аналізує його, з’ясовує обставини та наслідки.

«Головне правило фактчекінгу, – зазначає Володимир Тарасюк, – у тому, що перевіряється тільки факт. Якщо його немає, то й немає чого перевіряти. Судження ми перевірити не можемо».

Факт становить основу журналістського матеріалу, а тому майбутнім медійникам важливо вміти його перевірити.

Мета фактчекінгу – не пошук брехні чи погоня за сенсацією, а встановлення дійсної картини явища, яке ставиться під сумнів.

Володимир Юрійович під час тренінгу неодноразово наголошував, що перевірку фактів потрібно застосовувати не лише для викривальних матеріалів, але й для висловлювань, у яких журналіст є невпевнений, або тих, які здаються недостовірними чи неточними.

Що перевіряє фактчек?

Переважно це публічні заяви, обіцянки, публікації в ЗМІ, фото-, відео-, достовірність події або фактів події, акаунти, веб-сайти тощо.

Інструментами перевірки виступають відкриті джерело, офіційні запити, спеціалізований софт та створені документальні дані. У жодному разі не перевіряємо інформацію за інсайдерськими даними, думками експертів (лише в окремих випадках), свідками чи публікаціями у ЗМІ.

Де шукати інформацію про людей, яких перевіряємо?

Джерел пошуку інформації – безліч. Це може бути офіційна сторінка відомої особи, інтерв’ю, бізнес-реєстри, зокрема офіційний рестр Мін’юсту та судовий реєстр, сайти «Prozorro», «ЄДата», «Clarity», «Youсontrol».

Розповів Володимир Тарасюк також про кадастрову карту «Gisfilе», де зібрані всі дані про забудови. У ході тренінгу неодноразово наголошувалося на тому, що студенти-журналісти та рекламісти, як майбутні професіонали своєї справи, повинні завжди перевіряти сумнівні факти.

Наприкінці заходу Володимир Тарасюк розповів про можливість участі студентів у всеукраїнському конкурсі з фактчекінгу, а також відповів на запитання, які цікавили студентів. Авторки двох найцікавіших запитань – Олександра Костьо і Галина Совбан отримали ручки із назвою платформи фактчекінгів в Україні.

Кароліна Бучковська, Яна Созанська, студентки відділення журналістики

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *